ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ДЖГУТИКОВІ

ТИП ЛАБІРИНТОПОДІБНІ (LABYRINTHOMORPHA)

Дабіринтоподібні - це колоніальні морські найпростіші, паразити морських водоростей і м'якунів (устриць). Відомо близько 30 видів.

Вони мають складний життєвий цикл, упродовж якого проходять такі фази: колонія - плазмодій, який складається з позаклітинної ектоплазматичної сітки трубок з веретеноподібними й амебоїдними (схожими на амеб) клітинами всередині; цисти; спороцисти; спорангії; дводжгутикові зооспори. Єдина вільноплаваюча фаза життєвого циклу - зооспора. Мітохондрії у клітинах мають трубчасті кристи. До складу веретеноподібних клітин входить унікальна органела - сагеногенетосома, яка виконує функцію формування позаклітинної ектоплазматичної сітки. До цього типу належить один клас Labyrinthomorphea.

Будова. Вегетативна фаза життєвого циклу лабіринтоподібних - колонія, що має вигляд сітчастого плазмодія з тонких, ниткоподібних розгалужених трубок, всередині яких містяться веретеноподібні клітини (рис. 17). Трубки - це ектоплазматичні вирости веретеноподібних клітин, які утворюють позаклітинну ектоплазматичну сітку - тіло плазмодія. Трубки вкриті плазмалемою з лусочками на поверхні; ектоплазма, яка їх заповнює, позбавлена клітинних органел. Веретеноподібні клітини довжиною 10-30 мкм мають одне ядро і вкриті плазмалемою, під якою розмішується особлива органела складної ультраструктури - сагеногенетосома, функцією якої є формування позаклітинної ектоплазматичної сітки. Веретеноподібні клітини не мають органел руху, але ковзають всередині трубок. У них не виявлено фагоцитозу та піноцитозу; вірогідно, вони живляться всією поверхнею тіла (сапрофітно).

Рис. 17. Схема будови La.byrinthu.la.caenocystis (із Суханової):

1 - клітинна мембрана; 2, 3 - внутрішня та зовнішня мембрани трубки, відповідно;

4 - сагеногенетосома; 5 - веретеноподібна клітина

У колоніях багатьох видів, крім веретеноподібних, є амебоїдні клітини з тонкими або лопатевими псевдоподіями, які, на відміну від веретеноподібних клітин, фагоцитують бактерії та інші дрібні організми. Амебоїдні клітини - це стадія життєвого циклу, яка дає початок розвитку колонії. Вони інцистуються й у стані цисти перетворюються на веретеноподібні клітини, які формують ектоплазматичну сітку.

Життєвий цикл. Веретеноподібні й амебоїдні клітини розмножуються поділом навпіл, що спричинює ріст колонії; при цьому формуються довгі трубки, які можуть розпадатися на окремі фрагмента, започатковуючи нові колонії. Під час росту колонії всередині трубок плазмодія виникають розширення зі скупченнями веретеноподібних клітин, з яких утворюються спороцисти. У кожній з них розвиваються кілька спорангіїв, у яких у результаті поділу клітин утворюються дуже дрібні (3-5 мкм) дводжгутикові зооспори. Зооспори - це нестатеві клітини, але при їх утворенні у спорангії спостерігається мейоз, що свідчить про наявність прихованого статевого процесу, який поки що не досліджено. Зооспори виходять через розриви оболонки спорангія, активно плавають у воді, осідають на рослини або м'якунів і перетворюються на веретеноподібні або амебоїдні клітини, з яких починається колонія.

Оселяючись на водоростях або устрицях, колонії лабіринтоморф руйнують їхні тканини, призводячи до загибелі. Особливо небезпечним є паразит устриць Labyrinthomyxa marina, який може викликати масову загибель м'якунів у марикультурах.