ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

ПІДТИП ТРАХЕЙНОДИШНІ (TRACHEATA)

НАДКЛАС БАГАТОНІЖКИ (MYRIAPODА)

КЛАС СИМФІЛИ (SYMPHYLA)

Дрібні (до 8 мм) тварини з дуже тонкою кутикулою. Зустрічаються від морських узбереж до високих гір (3 тис. м н. р.м.); мешкають у ґрунті, гниючих рослинних рештках, під камінням. Симфіли дуже чутливі до дефіциту вологи й живуть лише в умовах відносної вологості, близькій до 100 %. Цим пояснюються їхні складні сезонні та добові міграції у ґрунті. Описано близько 150 видів, в Україні відомо п'ять.

Будова. Голова вкрита справжньою головною капсулою, що нагадує таку в комах. Вусики не розгалужені, щелеп три пари, друга пара максил зливається в непарний гнатохілярій. Очі відсутні. Тулуб має різну будову черевного та спинного боків. На черевному боці завжди є 12 етернітів і 12 пар ніг, на спинному - у різних видів тергітів різна кількість, але їх завжди більше 12 (до 24). На останньому сегменті є пара придатків - церок, на яких відкриваються протоки павутинних залоз (рис. 354).

Рис. 354. Симфіла

Scolopendrella immaculata (з Гілярова)

Травна система така сама, як і в диплопод. Живляться симфіли мертвими та живими рослинними тканинами. Деякі види, наприклад ScolopendrelJa immaculata, можуть завдавати значної шкоди молодим паросткам польових і парникових культур.

Видільна система представлена парою мальпігієвих судин, і, крім того, вони можуть мати одну-дві пари максилярних залоз.

Органи дихання. Трахейна система, на відміну від усіх багатоніжок, відкривається лише однією парою стигм, розташованих на голові позаду вусиків. Трахеї, що відходять від стигм, слабо розгалужені, їхні гілки заходять лише в голову та три передні сегменти, і дихають симфіли, в основному, через шкіру.

Нервова система типова для членистоногих, черевний ланцюжок має завжди 12 гангліїв.

Органи чуття, зокрема дотику, представлені численними сенси- лами у вигляді тонких щетинок. Біля першого членика ніг на всіх сегментах є своєрідні мішкоподібні утвори, які під тиском крові випинаються, а потім за рахунок м'язових скорочень знову втягуються в тіло. Є різні думки щодо їхніх функцій: одні дослідники вважають, що це додаткові органи, де відбувається газообмін, інші - що це органи, завдяки яким тварина реагує на зміни температури та вологості.

Статева система симфіл подібна до такої в пауропод, але статевий отвір непарний, розташований на третьому сегменті тулуба.

Розмноження. Самці залишають сперматофори в ходах, де рухаються симфіли. Самки захоплюють сперматофори щелепами, і сім'яна рідина надходить в особливі резервуари на внутрішній поверхні щелеп. Коли самка підхоплює щелепами яйце, що виходить із статевого отвору, воно запліднюється сперматозоїдами. Запліднене яйце прикріплюється до стінок ходів у ґрунті, і через 10 днів виходить личинка з неповною кількістю ніг (анаморфоз). У симфіл спостерігається цікава здатність поновлювати втрачені членики вусиків - явище дуже рідкісне для наземних членистоногих.