ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

САРКОДОВІ

ТИП АМЕБИ (AMOEBOZOA)

КЛАС СПРАВЖНІ АМЕБИ (LOBOSEA)

ПІДКЛАС ГОЛІ АМЕБИ (GYMNAMOEBIA)

Поширені по всьому світу вільноживучі (морські, прісноводні, ґрунтові) та паразитичні види, які рухаються за допомогою лобоподій.

Будова. Форма тіла є мінливою й залежить від того, рухається амеба в певному напрямку чи хаотично. Клітина вкрита лише плазматичною мембраною - плазмалемою, без додаткових покривних структур.

Для більшості видів характерна наявність складного надмембранного комплексу плазмалема - глікокалікс Цитоплазма розділяється на два шари - екто та ендоплазму. Ядро, як правило, одне, інколи їх два. Прісноводні види мають скоротливу вакуолю (рис. 18).

Рис. 18. Схема будови Amoeba proteus:

1 - ядро; 2 - псевдоподія; З - травна вакуоля; 4 - скоротлива вакуоля;

5 - плазмалема; 6 - ектоплазма; 7 - ендоплазма

Живлення шляхом фагоцитозу та піноцитозу відбувається в будь-якій ділянці тіла. Амеби переважно є багатоїдними: вони фагоцитують бактерії, одноклітинні водорості, інших найпростіших та їхні цисти.

Розмножуються поділом навпіл, статевий процес невідомий. Більшість видів за несприятливих умов утворює цисти.

У прісних водоймах і вологому ґрунті мешкають кілька десятків видів амеб, зокрема, Amoeba proteus. Вони беруть участь у ланцюгах живлення, процесах ґрунтоутворення, деструкції органічних решток.

Серед паразитів найвідомішою є дизентерійна амеба - Entamoeba hystolytica (рис. 19), яка може викликати в людини схоже на дизентерію захворювання - кишковий амебіаз. У більшості випадків вона мешкає у просвіті кишечнику й живиться мікрофлорою, не викликаючи захворювання, але може занурюватися у стінки кишок, руйнувати їхній епітелій і живитись еритроцитами, викликаючи кривавий пронос. У зовнішнє середовище виходять цисти амеб, які зберігають життєздатність у воді або ґрунті впродовж двох-трьох місяців. Людина заражується, проковтуючи цисти із сирою водою та немитими овочами.

Рис. 19. Вегетативна особина (а) та одно- й чотириядерні цисти (б, в, відповідно) Entamoeba hystolitica (з Полянського):

1 - ядро; 2 - еритроцити у травних вакуолях

Таким чином, людина може не лише хворіти, але й бути носієм збудника, тобто хазяїном, в якому паразит перебуває, не викликаючи захворювання, але який є джерелом зараження для інших.