ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ДЖГУТИКОВІ

ТИП КОМІРЦЕВІ ДЖГУТИКОВІ (CHOANOMONADA)

КЛАС КОМІРЦЕВІ ДЖГУТИКОВІ (СНОΑΝΟΜΟΝADEA)

Клас Комірцеві джгутикові представлений єдиним рядом Choanoflagellida. Відомо близько 200 видів.

Будова. Клітина хоаномонад має грушоподібну або овальну форму (рис. 5). З апікальної частини виходить джгутик, оточений комірцем з найтонших виростів цитоплазми - мікроворсинок. Усередині кожної мікроворсинки проходить пучок мікрофіламентів, які підтримують її в розправленому стані. Поруч з кінетосомою джгутика лежить друга, безджгутикова кінетосома, обидві вони пов'язані фібрилярним містком. Ядро розташоване в передній половині клітини, а одна-дві скоротливі та травні вакуолі - ближче до заднього кінця. Хоаномонади живляться бактеріями.

Рис. 5. Salpingoeca amphoroideum в будиночку (із Хаусмана):

1 - будиночок; 2 - джгутик; 3 - комірець з мікроворсинок; 4 - ядро

Рухи джгутика спрямовують потоки води навколо клітини таким чином, що їжа потрапляє на зовнішню поверхню комірця й прилипає до неї. Біля основи комірця вип'ячується язикоподібна псевдоподія, яка росте в напрямку комірця, захоплює бактерії і, замикаючись, утворює травну вакуолю, яка втягується у клітину (рис. 6).

Рис. 6. Спосіб захоплення їжі хоаномонадами (із Жукова та Карпова):

1 - харчова частинка; 2 - псевдоподія

Розмноження хоаномонад нестатеве, шляхом поздовжнього поділу клітини. У прикріплених форм одна з дочірніх особин стає розселювальною, вона плаває, а згодом осідає на субстрат і прикріплюється за допомогою виросту на задньому кінці клітини.

Основна маса комірцевих джгутикових оселяється на планктонних водоростях, вищій водній рослинності, ракоподібних, щупальцях гідр та інших гідробіонтах. Колоніальні види є планктонними (живуть у товщі води) або прикріпленими. Хоаномонади - активні бактеріофаги. У певні сезони вони дуже швидко розмножуються, досягаючи високої чисельності й тому відіграють важливу роль у житті водойм.

Комірцеві джгутикові мають значну морфологічну подібність до хоаноцитів губок, що викликає інтерес до них серед учених.