ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008
ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)
РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ
ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)
ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ (PLATHELMINTHES)
ПІДТИП НОВОШКІРІ (NEODERMATA)
НАДКЛАС ЦЕРКОМЕРНІ (CERCOMEROMORPHA)
КЛАС ГІРОКОТИЛІДИ (GYROCOTYLIDA)
Невелика група плоских червів (10 видів), які паразитують у химерових риб.
Будова. Тіло сплощене, листоподібне, із фестончастими краями (рис. 136). На передньому кінці розташований кулястий або грушоподібний присосок, а на задньому кінці тіла - своєрідний прикріпний апарат, який має вигляд складчастої розетки.
Рис. 136. Gyrocotyle fimbriata (з Полянського):
1 - кутикулярні шипики; 2 - ганглій; З - фестончасті краї тіла; 4 - нервові стовбури; 5 - шкаралупні залози;
6 - нервове кільце; 7 - прикріпна розетка; 8 - присосок; 9 - отвір піхви; 10 - піхва; 11 - сім'яники;
12 - мішок матки; 13 - матка; 14 -сім’ягтриймач; 15-яєчник; 16 - ганглій прикріпної розетки
На спинному боці передньої частини розетки, на межі з тулубом, є невелике лійкоподібне впинання, на дні якого у статевозрілих особин зберігаються личинкові гачки.
Покриви гірокотилід - тегумент з мікроворсинками, верхівки яких видовжені в тонкі батогоподібні придатки. Під тегументом прикріпної розетки містяться залозисті клітини, секрет яких виділяється назовні і, ймовірно, сприяє кращому прикріпленню паразита до тканин хазяїна. У деяких видів тегумент переднього кінця тіла має міцні кутикулярні шипи. Під тегументом розташовані два шари м'язів: кільцеві та поздовжні.
Травна система відсутня. Видільна - представлена протонефридіями; екскреторні пори розташовані в передній третині тіла. Нервова система - типу ортогон. Органи чуття розвинені слабо й мають вигляд поодиноких сенсил.
Статева система гермафродитна. Жіноча статева система має невеликий яєчник, розташований у задній половині тіла. У короткий яйцепровід відкриваються протока сім'яприймача, численні шкаралупні залози та піхва, яка відкривається назовні на дорзальній поверхні тіла. Від яйцепроводу бере початок звивиста матка, отвір якої відкривається вентрально в передній половині тіла. Чоловіча статева система складається із численних дрібних сім'яників переважно у передній частині тіла, сім'явиносних проток, сім'япроводу й слабо розвиненого копулятивного органа, отвір якого розташований поблизу отвору матки.
Життєвий цикл простий, без зміни хазяїв. Розвиток зародка здійснюється або в зовнішньому середовищі (воді) або при проходженні яєць по петлях матки. Сформована личинка - лікофора - залишає оболонку яйця й активно плаває. Її видовжене тіло має війчастий покрив. На передньому кінці відкриваються протоки одноклітинних залоз, а на задньому розташовані 10 гачків. Потрапивши в організм хазяїна, личинки втрачають війчастий покрив, мігрують у кровоносну систему риби й далі - у судини слизової кишечнику. Статевозрілі особини гірокотилід зазвичай локалізуються у спіральному клапані химер.
Перед тим, як паразити набувають статевої зрілості, їм притаманний гіперпаразитизм - явище, коли організми паразитують у тілі або на поверхні тіла паразитів свого або інших видів. Личинки гірокотилід проникають у сполучну тканину молодих особин свого виду, де відбуваються початкові етапи їхнього метаморфозу: з’являється у вигляді невеликого кулястого тільця церкомер з радіально розташованими гачками. У подальшому молоді гірокотиліди залишають своїх тимчасових "хазяїв" і знову виходять у просвіт спірального клапана химер. їхній церкомер починає поступово заглиблюватись у лійкоподібне впинання, його межі поступово зникають, а прилеглі ділянки тіла розростаються й утворюють прикріпну розетку.
Усі відомі види гірокотилід об'єднані у два роди: Cyrocotyle (дев'ять видів) та Gyrocotyloides (один вид).