ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 2 - Г.Й. Щербак - 1996

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA

Більшість кільчастих червів — вільноживучі тварини. Вони мешкають у морях, прісних водоймах та ґрунтах. Лише незначна частина їх видів веде паразитичний спосіб життя. Вони мають розміри від кількох міліметрів до трьох метрів. Відомо понад 12 тис. видів.

Анеліди — найвище організовані черви, що мають усі системи органів, властиві представникам вищих типів тваринного світу: вторинну порожнину тіла (целом), кровоносну систему, органи руху, а інколи й органи дихання.

Тіло кільчастих червів складається з головної лопаті (простомія), тулуба, що поділений на кільця-сегменти, та анальної лопаті (пігідія). Для них характерна поява органів руху — параподій, рухомих бічних виростів тіла із щетинками, чутливими вусиками й інколи зябрами. У найбільш повному вигляді параподії представлені в класі Багатощетинкових.

Кільчасті черви мають добре розвинений шкірно-м’язовий мішок, вкритий ззовні еластичною кутикулою. У деяких групах на покривах частково зберігається війчастий епітелій. Загальну схему будови кільчаків показано на рис. 1.

Рис. 1. Схема будови кільчастих червів:

а — поздовжній переріз; б — поперечний переріз; 1 - кишка; 2 - кутикула; 3 - епідерміс; 4 - дисепименг, 5 - целомічний епітелій, 6 - метакефридій; 7 - целом; 8 - спинна кровоносна судина; 9 - шкірно-м'язовий мішок; 10 — навколокишковий синус; 11 — гонада; 12 - кільцева мускулатура; 13 - поздовжня мускулатура; 14 - черевна кровоносна судина; 15 - черевний нервовий ланцюжок

Целом, на відміну від первинної порожнини тіла, має власні стінки, утворені мезодермальним епітелієм. Як правило, кожний сегмент тулуба має пару (правий і лівий) целомічних мішків, що підстилають зсередини шкірно-м’язовий мішок і з'єднуються один з одним під і над кишкою. Створюється внутрішня сегментація, яка відповідає зовнішній. Целомічні мішки заповнені рідиною, що становить внутрішнє середовище організму. Целом виконує важливі функції: він є гідростатичним скелетом, на який опирається мускулатура; забезпечує транспорт поживних речовин; у ньому можуть тимчасово нагромаджуватися кінцеві продукти обміну; він бере участь в осморегуляпійних процесах; на його стінках утворюються гонади, а в порожнині дозрівають статеві продукти.

Травна система починається ротовим отвором на першому сегменті тулуба і складається з ротової порожнини, глотки, середньої та задньої кишок, остання відкривається анальним отвором на пігідії.

Органи виділення — трубчасті нефридії; в основному в кожному сегменті знаходиться одна пара нефридіїв. Спостерігається перехід від сліпо замкнених на внутрішньому кінці протонефридіїв до метанефридіїв, що відкриваються у целом.

Кровоносна система, як правило, добре розвинена, замкнена, тобто кров рухається по судинах і не потрапляє в порожнину тіла.

Будова кровоносної системи однакова в усіх класів кільчастих червів: спинна та черевна судини з'єднані кільцевими; є навколокишковий кровоносний синус (або сітка капілярів), розгалуження капілярів у стінках шкірно-м'язового мішка та зябер, якщо вони є. Лише в класі П'явки (Hirudinea) спостерігається редукція кровоносної системи та заміщення її системою целомічних лакун (див. далі).

Більшість кільчастих червів дихають усією поверхнею тіла, деякі мають спеціалізовані органи дихання — шкірні зябра, що розташовані на параподіях або на простомії.

Нервова система складається з головного мозку — парного надглоткового ганглію, що з’єднаний кільцевими стовбурами з тулубним мозком. Останній складається з пари більш-менш зближених (або злитих разом) черевних стовбурів з парними гангліями в кожному сегменті й зветься черевним нервовим ланцюжком. У багатьох кільчастих червів є органи чуття — очі, нюхальні ямки, різні придатки з рецепторами дотику та хімічного чуття.

Серед кільчастих червів є роздільностатеві та гермафродити. Гонади утворюються в стінках целому (виняток — представники класу Dinophilida). Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Дробіння яйця спіральне детерміноване. Розвиток у морських видів (клас Polychaeta) з метаморфозом, у прісноводних та наземних форм розвиток прямий.

Для більшості кільчастих червів характерне повторення окремих частин тіла та органів. У кожному сегменті тіла є подібні елементи будови: парні целомічні мішки, нефридії, гонади, ганглії, кільцеві судини, параподії. Таке явище повторення подібних структур зветься метамерією. Якщо всі сегменти зовні однакові, метамерія вважається гомономною, якщо ж сегменти різних ділянок тіла відмінні за будовою, то метамерія гетерономна. Гетерономність — результат спеціалізації окремих частин тулуба до виконання певних функцій.

Систему типу Annelida різні автори подають дещо по- різному, але загальновизнано чотири класи: Багатощетинкові (Polychaeta), Динофіліди (Dinophilida), Малощетинкові (Оligochaeta) та П'явки (Hirudinea). Перші два класи часто об’єднують у підтип Безлояскові (Aclitellata), решту — у підтип Пояскові (Clitellata).