ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ΧΟΡΔΟΒΙ - CHORDATA

ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ, - VERTEBRATA

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ - OSTEICHTYES

Підклас Променепері риби - Actinopterygii

До цього підкласу належить близько 90% усіх риб. Скелет парних плавців у них утворений віялоподібно розташованими жорсткими або м’якими променями.

Ряд Осетроподібні — Acipenseriformes. Представники ряду характеризуються примітивними ознаками: гетероцеркальним хвостовим плавцем; наявністю розтруба і поперечного рота; горизонтальним розташуванням парних плавців; лускою у вигляді великих ромбоподібних кісткових щитків - «жучок», або «бляшок», - розташованою п’ятьма рядами; хорда зберігається протягом усього життя. Є бризкальце. Проте уже розвиваються верхні й нижні хрящові дуги хребців. Череп хрящовий, але зверху вкритий накладними кістками. Зябра прикриваються кістковими зябровими кришками. Кістки входять також до складу пояса грудних плавців. Отже, скелет у цих риб хрящо-кістковий. Зберігають вони й деякі інші ознаки хрящових риб: у кишках наявний спіральний клапан, у серці - артеріальний конус. Запліднення зовнішнє.

Осетроподібні в основному пристосувалися до придонного способу життя. Переважна більшість - прохідні риби, які живуть у морі, а розмножуються у ріках. Стерлядь і лопатоноси живуть у річках та озерах. Осетроподібні поширені лише у північній півкулі (Європа, Південна Америка, Північна Азія). В Україні - у водоймах басейнів Чорного та Азовського морів (б видів).

Хоча плодючість осетроподібних і висока (від 1,5 тис. до 5 млн. ікринок), але оскільки статева зрілість настає на 4-20-му році життя, чисельність їх відновлюється повільно, особливо при інтенсивному промислі.

До цього ряду належать осетер російський, осетер атлантичний, білуга, севрюга, шип, стерлядь та ін. (рис. 179).

Осетер російський (Acipenser giildenstadti) (довжина тіла - до 2 м, маса - до 24 кг) поширений у басейнах Каспійського, Чорного та Азовського морів. Нереститься у Волзі, Уралі, Дніпрі. Умови нересту погіршились у зв’язку із будівництвом гідроелектростанцій.

Білуга (Huso huso) - найбільша з осетрових риб. В Азово- Чорноморському басейні поширений її підвид білуга чорноморська (Huso huso ponticus). У віці 30 років досягає довжини понад 3 м і маси до 200 кг. Особини старшого віку зустрічаються рідко (вони можуть мати масу до 400 кг). З Чорного моря заходить у Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай. З Азовського - у Дон, Кубань.

Стерлядь (A. ruthenus) (довжина тіла - до 125 см, маса до - 16 кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.

Рис. 179. Види осетрових риб:

а - осетер російський; б - білуга; в - севрюга; г - стерлядь.

Ряд Оселедцеподібні — Clupeiformes. Тіло сплюснуте з боків, вкрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м’які. Хвостовий плавець гомоцеркальний. Плавальний міхур з’єднаний із стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном; утворюють великі косяки. Найбільше промислове значення має оселедець океанічний (Clupea harengus) поширений у північній та субарктичній частинах Атлантичного і Тихого океанів. Оселедці тримаються великими косяками. У віці 3-5 років мають до 30% жиру. Живуть 20-25 років.

Сардина далекосхідна, або івасі (Sardinops sagax melanosticta), - морська риба, поширена у водах Далекого Сходу.

У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський (Alosa Kessleri pontica), оселедець керченський (азовський - A. caspia tanaica), тюлька (Clupeonelladelicatula), широт чорноморський (Sprattus sprattus), хамса (Engraulis encrasicholus ponticus).

Ряд Лососеподібні — Salo- niformes. Тіло вкрите циклоїдною лускою. Є так званий жировий плавець, розташований за спинним. Скелет у багатьох ще повністю не скостенілий; у черепі чимало хрящових елементів. У деяких зберігається хорда. Плавальний міхур з’єднаний із стравоходом.

Найбільше лососевих у Тихому океані (рис. 180). Серед них велике промислове значення мають кета (Oncorhynchus keta), горбуша (О. gorbuscha), нерка (О. легка), чавича (О. tschawytscha), для яких характерні нерестові міграції на значні відстані.

Рис. 180. Види лососевих риб:

а - кета; б - горбуша; в - форель струмкова; г - лосось; д - сьомга.

У басейнах Чорного моря поширений лосось чорноморський - Salmo trutta labrax (довжина тіла - до 110 см, маса - до 24 кг). Цінний об’єкт промислу. Для нересту заходить у ріки на 100 і більше кілометрів.

У гірських річках Криму та Карпат водиться форель струмкова - S. t. morpha fario (довжина тіла - 25-60 см, маса - 0,2-2 кг). Надає перевагу швидкоплинним річкам із чистою водою, багатою на кисень. У спеку тримається поблизу джерел або ховається під каміння, корчі, де впадає в заціпеніння, не живиться. Має ніжне, смачне м’ясо, яке високо ціниться як делікатесний продукт.

Ряд Щукоподібні — Esociformes. Нечисленна група хижих риб із сильно витягнутими щелепами, озброєними гострими зубами. Плавальний міхур з’єднаний із кишками. Типовий представник ряду - щука - Esox lucius (довжина тіла - до 1,5 м, маса - до 35 кг). Поширена по всіх наших прісних водоймах.

Веде осілий спосіб життя, тримається прибережної зони, заростей. Активний хижак. Живиться рибою, раками, жабами, пташенятами та ін. Здобич підстерігає і швидко схоплює завдяки широкій пащі. Швидкому руху сприяє тіло стрілоподібної форми. Забарвлення захисне: спина темна, черево біле, на сірих боках жовтуваті плями із зеленим відтінком та поперечні смуги, які маскують рибу серед заростей. Веде поодинокий спосіб життя. Табуни щук можна спостерігати тільки пізно восени перед зимівлею і навесні перед нерестом.

Ряд Вугреподібні - Anguilliformes. Представники характеризуються видовженим змієподібним циліндричним тілом, шкіра вкрита дуже дрібного лускою, поверх якої є шар слизу. Черевних, а іноді і грудних, плавців немає; спинний, хвостовий та анальний зливаються між собою.

Вугор звичайний, або європейський, - Anguilla anguilla (довжина тіла - до 2 м, маса - 4-6 кг) поширений у водоймах басейну Балтійського моря, зрідка - у річках, що впадають у Чорне море. Порівняно часто зустрічається у річках і озерах Волині, зокрема в озері Світязь. З однієї водойми в іншу може переповзти по суші. Веде нічний спосіб життя. Здійснює нерестові міграції на відстань до 8000 км. Нереститься у Саргасовому морі на глибині 300-1000 м, після чого гине. Листоподібні прозорі личинки підхоплюються течією Гольфстрім і протягом трьох років пасивно мігрують до берегів Європи. На четвертому році життя маленькі вугрі заходять у річки Європи. Тут вони протягом 6-9 років ростуть, накопичують жир. М’ясо має високі смакові якості. Вугор - цінна промислова риба, є об’єктом промислу в Білорусі та країнах Прибалтики. Морський вугор (Conger corner) зрідка зустрічається у Чорному морі. Належать також активні хижаки - мурени (Muraenidae), поширені в тропічних океанічних водах.

Ряд Коропоподібні — Cypriniformes. Об’єднує понад 3200 видів риб. Луска циклоїдна; у деяких тіло голе. Передні хребці видозмінилися у кісточки, які з’єднують плавальний міхур із внутрішнім вухом, утворюючи апарат Вебера, який підсилює слух. Плавальний міхур з’єднаний із кишками.

Підряд Коропоподібні - Cyprinoidei - об’єднує в основному прісноводних риб. На щелепах зубів немає; є глоткові зуби. Молодь майже всіх видів живиться зоопланктоном. Серед дорослих є бентофаги, фітофаги, планктофаги, зрідка хижаки. Багато видів становлять основу промислу в прісних водоймах.

Сазан, або дикий короп, - Cyprinus сагріо (довжина тіла - 70 см, маса - до 20 кг), поширений у тихих, стоячих або у водоймах з повільною течією, багатих на рослинність. Веде придонний спосіб життя. Живиться личинками комах, ракоподібними, молюсками, насінням рослин. Зимує у гирлах річок у стані заціпеніння. Сазан став вихідною формою для виведення кількох порід домашнього коропа (лускатого, дзеркального, голого), яких людина вирощує у ставках. Усі вони невибагливі до вмісту кисню у воді, швидко ростуть, мають смачне і поживне м’ясо.

У ставках вирощують також лина (Tinca tinca), товстолобика (Hypophthalmichthys molitrix), білого амура (Cteno- pharyngodon idella). Цінними промисловими видами є тараня (Rutilus rutilus heckeli), лящ (Abramis brama), жерех (Aspius aspius), рибець (Vimba vimba) тощо. Об’єктами спортивного та любительського риболовства є головень (Leuciscus cephalus), в'язь (L. idus), плітка (Rutilus rutilus), марена (Barbus barbus), карасі (золотистий - Carassius carassius та сріблястий - С. auratus) та ін. Карась сріблястий став вихідною формою для виведення кількох сотень порід декоративних золотих рибок. Належать також підряд Харациноподібні (Characoidei), представниками якого є декілька видів піраній (піранія звичайна - Serrasalmus nattereri - небезпечна для людини) та підряд Гімнотоподібні (Gymnotoidei), до якого віднесений вугор електричний (Electrophorus electricus).

Ряд Сомоподібні — Siluriformes. Тіло голе або вкрите кістковими пластинками. Шкіра багата слизовими залозами. Навколо рота міститься кілька пар вусиків; на щелепах - кілька рядів дрібних зубів. Голова широка, злегка приплюснута зверху, з широким ротом; тулуб короткий, валькуватий; хвіст довгий, сплюснутий з боків, знизу оторочений довгим анальним плавцем.

У водоймах басейнів наших внутрішніх морів поширений сом звичайний - Silurus glanis (рис. 181) (довжина тіла - до 5 м, маса - до 300 кг). Живе 80-100 років. Хижак, поїдає риб, жаб, молюсків, водоплавних птахів, водяних щурів. У період нересту самка із рослинних решток будує примітивне гніздо, яке самець охороняє до вилуплення личинок. Живе поодиноко. Зимує в ямах. Цінна промислова риба. М’ясо смачне і жирне. Розводять у ставках, де багато непромислової риби. Належить також сом електричний (Malapterurus electricus), поширений у Нілі та ріках Західної Африки.

Рис. 181. Сом

Ряд Тріскоподібні — Gadiformes. У багатьох представників на підборідді є непарний вусик; мають 2-3 спинних плавці. Черевні плавці розташовані під грудьми або перед ними; їх промені часто розчленовані. Луска циклоїдна. Плавальний міхур не з’єднаний із кишками. В основному - морські риби, поширені в холодних та помірних водах обох півкуль. У прісних водоймах із тріскоподібних водиться минь (Lota lota) (рис. 182). За способом живлення - хижак. Активний узимку. У Чорному і частково Азовському морях поширені середземноморський минь (Gaidropsarus mediterraneus), мерлане чорноморський (Odontogadus merlangus euxinus), хек звичайний (Merluccus merluccius). Важливе промислове значення мають поширені у північних морях тріска (Gadus morhua), пікша (Melagjgrammus. aeglefinus).

Рис. 182. Минь (зверху), навага (знизу)

Ряд Колючкоподібні — Gasterosteiformes. Представники мають трубкоподібне витягнуте рило. Перед спинним плавцем є гострі міцні колючки, по колючці є і в черевних плавцях. Виражена турбота про потомство.

Колючка триголкова (Gasterosteus aculeatus) поширена від Чорного моря до Сибіру - у морях, річках та озерах. Навесні самець будує із рослин гніздо, в яке 2-3 самки відкладають яйця.

Самець охороняє гніздо, рухами грудних плавців забезпечує циркуляцію води у ньому. Деякий час охороняє і молодь, яка при небезпеці ховається у гніздо.

Прибережну зону морів населяють морські голки (род. Sуngnathіdае) та коники (Hippocampus) (рис. 183). Захисне забарвлення, тонке тіло, повільні коливальні рухи роблять цих риб непомітними серед заростей водяних рослин. У самців морських коників та голок є виводкова сумка, де вони виношують ікру.

Рис. 183. Види колючкоподібних риб:

а — морський коник звичайний; б— морський коник-ганчірник.

Ряд Окунеподібні — Perciformes. Найчисленніший ряд кісткових риб, що об’єднує 6500 видів. Спинних плавців здебільшого два; черевні розташовані під грудними або попереду них. У плавцях (особливо спинних) є гострі колючі промені. Луска переважно ктеноїдна. Забарвлення часто захисне, із вираженими плямами та смугами. Поширені як у морях, так і в прісних водоймах (рис. 184).

Рис. 184. Види окуневих риб:

а - йорж; б - судак; в - бризкун; г - окунь; д - причепа; е - нототенія; є - меч-риба; ж - ставрида;

з - анабас; и - парусник; і - скумбрія; ї - зубатка звичайна.

Важливими об’єктами промислу серед морських окунеподібних є скумбрія звичайна (Scomber scombrus), поширена у Чорному, Балтійському, Північному морях; ставрида чорноморська (Trachurus mediterraneus ponticus), тунець (Thunnus thynnus), які водяться і в Чорному та Азовському морях. В Азово-Чорноморському басейні зустрічається понад 25 видів риб з родини бичкових (Gobius). їх черевні плавці зростаються, утворюючи присисний диск. За його допомогою бички прикріплюються до дна та підводних предметів під час прибою, тому можуть жити у прибережній зоні. Видають звуки, які нагадують квакання, скрипіння, верещання та ін. Самці піклуються про потомство - охороняють яйцекладку.

Цінним промисловим видом є судак звичайний - Stizostedion lucioperca (довжина тіла - 40-120 см, маса - до 12 кг). Любить водойми із проточною, чистою і багатою на кисень водою. За способом живлення - хижак. Поїдає в основному сміттєву та малоцінну рибу. Самка відкладає ікру на прикореневих частинах рослин; самець охороняє кладку.

У прісних водоймах різних типів дуже поширений окунь звичайний (Perca fluviatilis). Хижак. Живиться, не припиняючи активності, цілий рік. У місцях, де розводять цінну рибу (судака, ляща, сига, коропа), окунь небажаний, бо може майже повністю знищити ікру й мальків цих риб.

Ряд Камбалоподібні — Pleuronectiformes. Належать бентосні риби, які здебільшого лежать на боці (рис. 185). У зв’язку із способом життя змінився зовнішній вигляд риби. Тіло сплющене з боків, оторочене спинним і анальним плавцями. Очі і ніздрі розташовані на одному боці (верхньому). Череп асиметричний, рот скривлений. Плавального міхура немає. При плаванні здійснюють хвилеподібні рухи по поздовжній осі тіла. Повернений до ґрунту бік тіла світлий; протилежний має захисне забарвлення. Камбалоподібні здатні швидко змінювати забарвлення при зміні субстрату. Живляться рибою та придонними безхребетними. Плодючість їх дуже велика: самки викидають до кількох мільйонів ікринок. Личинки ведуть пелагічний спосіб життя і мають симетричне тіло.

Рис. 185. Тюрбо

Камбалові - важливі промислові риби. У Чорному й Азовському морях поширений калкан - Scopthalmus таеоticus (довжина тіла до 70 см, маса до 9 кг), цінна риба із високими смаковими якостями.

Чисельність її, незважаючи на значну плодючість, невелика.

Розробляються методи штучного розведення калкана.

В Азово-Чорноморському басейні (як у шельфовій зоні, так і в лиманах на мулистих ґрунтах) поширена річкова камбала, або камбала-глосса (Platichthys flesus luscus). Заходить іноді у вустя рік. Важливий об’єкт промислу.