ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ΧΟΡΔΟΒΙ - CHORDATA

ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ, - VERTEBRATA

КЛАС ПТАХИ - AVES

Охорона й приваблювання птахів

У зв’язку з хижацьким полюванням, розвитком цивілізації й урбанізації спостерігається скорочення видової різноманітності птахів; багато з них стали рідкісними або перебувають на межі зникнення. Це насамперед стосується таких рядів птахів, як Соколоподібні, Журавлеподібні, Куроподібні, Гусеподібні та Лелекоподібні. Хижих птахів протягом багатьох років відстрілювали, вважаючи їх шкідниками. Лише з 1964 р. заборонено відловлювати, відстрілювати й руйнувати гнізда усіх соколоподібних і сов. Це сприяє збільшенню чисельності окремих видів (канюків, осоїдів, лунів, яструбів, дрібних соколів), проте багато хижаків залишаються рідкісними (орел, орлан, скопа, великі соколи). Зменшення кількості хижих птахів сприяє тому, що їхні екологічні ніші почали займати інші види. Так, у населених пунктах ворони, що надмірно розмножилися, руйнують гнізда з яицями і пташенятами, а то и нападають на дорослих птахів. Надмірний промисел скоротив чисельність дроф, стрепетів, лебедів, глухарів.

Багато птахів гине від забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами, гербіцидами, нафтою. Навіть невелика кількість нафти, потрапляючи на оперення, порушує терморегуляцію і призводить до загибелі птахів. За підрахунками вчених, лише у водах Північної Атлантики щороку з цієї причини гине не менше кількох сотень тисяч морських птахів. Інсектициди порушують функціонування шкаралупових залоз у самок, унаслідок чого вони відкладають яйця з тоненькою шкаралупою, що легко б'ються. Часто під впливом отрутохімікатів та радіонуклідів зародок взагалі не розвивається. Мільйони пернатих гинуть у газових факелах, на лініях електропередач, розбиваються об маяки. Так, в Україні майже 50% лелек гине від зіткнень з лініями електропередач. Причиною скорочення видової різноманітності птахів у антропогенних ландшафтах є також руйнування людиною звичних місць оселення пернатих, фактор неспокою. Так, в окультурених лісах систематично вирубують старі дуплисті дерева, і багато дуплогніздових птахів (сови, голуби, деякі качки, горобині, дятли) не мають, де оселятися. У період розмноження і насиджування птахам потрібен спокій, інакше вони залишають гнізда, якщо їх часто турбувати. Людина, піднімаючи птахів із гнізд своєю присутністю, демаскує гнізда, робить їх доступними для хижаків. Ще й досі не зжита практика збору яєць птахів (особливо дітьми).

Усі ці факти свідчать про нагальну необхідність охорони орнітофауни. Рідкісні і зникаючі види птахів заносяться до Червоної книги України. Ці види потребують всебічної охорони, відновлення чисельності у заповідниках та заказниках, розведення у розплідниках. Окремі види птахів розмножуються в основному в заповідниках: степовий орел - в Асканія-Нова, лелека чорний - у Поліському, мартин чорноголовий, гага - у Чорноморському та ін. У Чорноморському заповіднику зареєстровано близько 300 видів птахів, багато з яких занесено до Червоної книги України (пелікани рожевий та кучерявий, журавель сірий, орел степовий, скопа, сапсан, балобан, пугач, стрепет та ін.). Окремі види птахів розводять у розплідниках з метою їх розселення в природі, зокрема, в Асканія-Нова - дрохв. З метою збільшення чисельності дрохв створені спеціальні заказники. Десятки тисяч диких качок, фазанів вирощують на спеціальних фермах з тим, щоб випустити в мисливські угіддя.

Фазанові розплідники є в південних областях нашої країни та на Закарпатті. Особливо успішно пройшла акліматизація цих птахів у Миколаївській та Одеській областях. Розводять на фермах також страусів, куріпок, перепілок.

На території нашої країни зустрічаються птахи, занесені до Міжнародної Червоної книги: стерх, кучерявий пелікан, сокіл-сапсан, орлан-білохвіст тощо.

До Червоної книги України (її другого видання) занесено понад 67 видів птахів, серед них жовта чапля (Ardeola ralloides), лелека чорний (Ciconia nigra), колпиця, або косар (Platalea leucorodia), лебідь малий (Cygnus bewickii), казарка червоновола (Rufibrenta ruficollis), гага звичайна (Somateria mollissima), кроншнепи малий (Numenius tenuirostris) та середній (N. phaeopus), скопа (Pandion haliaetus), шуліка рудий (Milvus milvus), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), змієїд (Circaetus ferox), степовий орел (Aquila nipalensis), беркут (A. chrysaetos), стерв’ятник (Neophron percnopterus), луні степовий (Circus macrourus) та польовий (С. cyaneus), сапсан (Falco peregninus), журавлі сірий (Grus grus) та степовий (Anthropoides virgo), дрофа (Otis tarda), стрепет (Tetrax tetrax), чеграва (Hydroprogne caspia), пугач (Bubo bubo), сипуха (Tyto alba), сичик-горобець (Glaucidium passerinum), волохатий сич (Aegolius funereus) та ін.

Важливим ефективним методом природного збільшення чисельності мисливських птахів у нашій країні є обмеження їх використання силою закону: заборона весняного полювання, встановлення норм відстрілу певних видів, заборона полювання на птахів у місцях їх зимівлі. Іншими методами збільшення чисельності птахів, їх приваблення в населені пункти і сільськогосподарські угіддя є поліпшення середовища існування та кормової бази. Озеленення міст сприяє збільшенню різноманітності орнітофауни, представленої у великих містах 150-170 видами гніздових птахів. Особливо перспективними рослинами в озелененні міст є колючі кущі обліпихи, шипшини, жимолості татарської тощо, з яких формують живу огорожу, де й гніздяться птахи. їх не рекомендується підстригати на початку літа, бо в такому разі відкриваються і можуть загинути гнізда.

Для приваблювання птахів розвішують штучні гніздівлі: шпаківні, синичники (для великої синиці, повзика), малі синичники (для строкатої мухоловки, малих синиць) та ін. Розміри окремих типів гніздівель подаємо нижче (в см) (рис. 243):

Рис. 243. Штучне місце гніздування для птахів

Штучні гнізда для шпаків розвішують на висоті 5-8 м, для дрібних птахів - 3-5 м над землею.

У зимовий період птахів необхідно підгодовувати. З цією метою виготовляють кормові столики та інші годівниці (рис. 244). Як корм використовують різне насіння (соняшника, кавунів, гарбузів, коноплі, бур’янів), ягоди, крихти білого хліба, шматочки несолоного сала та м’яса. Це слід робити в усіх зелених зонах населених пунктів, фруктових садах, у тих місцях, куди ми хочемо привабити птахів. Багаторічними спостереженнями встановлено, що великі синиці, яких годували взимку, залишаються на гніздування поблизу місць підгодівлі і виводять там пташенят. Сади і всі деревні насадження в цих місцях майже не пошкоджуються комахами-шкідниками. У мисливських господарствах для підгодівлі сірих куріпок і фазанів виставляють необмолочені снопи, залишають скирти соломи.

Любов до птахів є причиною того, що люди намагаються тримати їх і вдома. Проте тримати в клітках слід тільки тих птахів, яких здавна розводять з цією метою - папуг, голубів, канарок, тропічних ткачикових та ін. Виловлювати в природі співочих птахів - чижів, щоглів, снігурів, коноплянок - означає збіднювати природні біоценози. Більшість диких птахів, які потрапляють у клітки любителів, приречені на загибель. Тому серед заходів з охорони птахів одним із найважливіших є роз’яснювальна робота серед населення. Осередком такої роботи має бути школа. Важливо, щоб усі групи населення (а школярі - особливо) оволоділи нормами правильної, екологічно грамотної поведінки у природі. Лише тоді можна домогтися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.

Рис. 244. Годівниці для птахів

Запитання і завдання:

1. Доведіть, що птахи походять від плазунів. Які у них з’явилися прогресивні ознаки порівняно із плазунами?

2. Виділіть ознаки пристосування птахів до польоту в зовнішній та внутрішній будові.

3. Представники яких екологічних груп птахів поширені у вашій місцевості?

4. Складіть список видів птахів, про які йдеться у шкільних підручниках. До яких рядів вони належать? За якими ознаками їх можна віднести до певного ряду? Опишіть цих птахів. Підберіть ілюстративний матеріал.

5. Яке значення птахів?

6. Чому птахів необхідно охороняти?

7. Чому дикі птахи, які потрапляють у клітки любителів, приречені на загибель?

8. Візьміть активну участь в охороні та привабленні птахів. Залучіть до цієї справи школярів.