ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина I.ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ, АБО НАЙПРОСТІШІ, -PROTOZOA

ТИП САРКОМАСТІГОФОРИ SARCOMASTIGOPHORA

ПІДТИП ДЖГУТИКОВІ, АБО БИЧОНОСЦІ,-MASTIGOPHORA АБО FLAGELLATA

КЛАС ТВАРИННІ ДЖГУТИКОВІ-ZOOMASTIGOPHOREA

Об’єднує вільноживучих і паразитичних одноклітинних, серед яких є як поодинокі, так і колоніальні форми. Живляться бактеріями, водоростями, а також розчиненими у воді речовинами. Розмножуються здебільшого безстатевим способом (поздовжнім поділом надвоє); статевий процес відомий у представників небагатьох рядів.

Представники ряду Кінетопластиди (Kinetoplastida) мають біля основи джгутика особливий органоїд - кінетопласт. Вважають, що він генерує енергію, необхідну для руху джгутика. Джгутик один, іноді два. Проходячи вздовж тіла, джгутик зростається з його поверхнею, утворюючи унду- люючу мембрану. Більшість представників ряду - паразити людини і тварин. Такими є трипаносоми (рис. 16) - невеличкі джгутиконосці, довжиною 15-40 мкм зі стрічкоподібним сплющеним тілом, загостреним на кінцях, та одним джгутиком з ундулюючою мембраною. Одна з них - Tripanosoma gambiense - викликає в людини тяжке захворювання - «сонну хворобу», що поширена в Африці. Трипаносоми паразитують у крові людини, лімфатичних вузлах, спинномозковій рідині, спричиняючи сильне виснаження, що супроводжується сонливістю. Природним резервуаром трипаносом є антилопи, які не хворіють на цю хворобу, а переносником - муха цеце. Такі хвороби називаються трансмісивними з природним осередком (вчення про них розробив Є.Н. Павловський).

Рис. 16. Будова тваринних джгутикових:

Salpingoeca amphoroideum у будиночку (a), Trichomonas termopsidis (d), Lamblia intestinalis (e), Teratonympha mirabilis (г):

1 - будиночок; 2 - джгутик; 3 - мікроворсинки; 4 - ядро; 5 - коста; 6 - аксостиль; 7 - ундулююча мембрана.

Представники роду лейшманія (Leischmania) є внутріклітинними паразитами людини і тварин. Передаються через укуси москитів. Стадія лейшманії, що паразитує в тканинах людини, втрачає джгутик, зберігаючи кінетопласт; у москітах джгутик відновлюється. Лейшманія, що паразитує в підшкірній клітковині (L. tropika), викликає виразки на тілі людини (пендинська виразка). Поширена на Закавказзі та в Середній Азії. Природне джерело - мишоподібні гризуни, собаки.

До ряду Дипломонадні (Diplomonadida) належать переважно паразитичні форми, що мають два ядра та вісім джгутиків. Паразит людини (частіше дітей) лямблія - Lambliaintenstinalis (довжина - 15 мк, ширина - 7-8 мк) має грушеподібну форму, 8 джгутиків, 2 ядра, на черевному боці присоску, за допомогою якої прикріплюється до епітелію кишечника. Поширена і в Україні. Проникаючи з тонкого кишечника жовчними протоками в жовчний міхур, викликає захворювання печінки типу холіцеститу. Цисти лямблій виділяються в навколишнє середовище разом із випорожненнями і потрапляють у ґрунт, воду.

Людина заражається, проковтуючи цисти. Тому для профілактики захворювання важливе значення має дотримання санітарно- гігієнічних норм, захист харчових продуктів від забруднення, знищення мух - переносників збудників хвороб.

Ряд Трихомонади (Trichomonadida). Трихомонади мають на передньому кінці 3-5 вільних джгутиків; один проходить уздовж тіла і утворює ундулюючу мембрану. Оселяються в кишечнику, ротовій порожнині, a Trichomonas vaginalis - у сечостатевих органах людини, викликаючи їх запалення. Передається статевим шляхом.

Ряд Багатоджгутикові (Hypermastigida). Представники ряду - симбіонти комах, що живляться клітковиною (терміти, окремі види тарганів). Мають велику кількість джгутиків, які розміщені на передньому кінці тіла або по всій поверхні клітини. На певних ділянках тіла утворюються псев- доподії, за допомогою яких ці одноклітинні захоплюють шматочки деревини, якою й живляться. Багатоджгутикові мають ферменти, за допомогою яких розщеплюється клітковина, якою живляться і терміти. їх взаємовідносини з комахами - приклад мутуалізму (різновидність симбіозу): багатоджгутикові не можуть існувати поза кишечником термітів, а терміти без цих одноклітинних не здатні засвоювати клітковину.

Ряд Комірцеві джгутикові (Choanoflagellіdа). Дуже дрібні одноклітинні, що мешкають у прісних і солоних водоймах. Основа джгутика, розташованого на передньому кінці тіла, оточена комірцем з дуже тоненьких мікроворсинок. Вони фільтрують воду і живляться дрібними поживними часточками способом фагоцитозу за допомогою псевдоподій. Морфологічно подібні до хоаноцитів губок, що свідчить про їх філогенетичну єдність. Серед комірцевих є як поодинокі, так і колоніальні форми.