ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ГУБКИ-SPONGIA, АБО PORIFERA

Класифікація губок

Губок за будовою та складом їх скелету поділяють на 4 класи: 1. Вапнякові губки (С аlсіsроngіа); 2. Скляні губки (Hyalospongia); 3. Звичайні губки (Demospongia); 4. Археоціати (Archaeосуathа).

У представників класу Вапнякові губки скелет складається зі спікул СаСO₃. Це виключно морські, невеликих розмірів мілководні поодинокі чи колоніальні губки. Є представники, побудовані по типу аскон, сикон, лейкон.

До класу Скляні губки належать морські, здебільшого глибоководні губки. Переважно поодинокі форми типу сикон, висотою до 50 см і більше. Мезохіл майже зовсім відсутній. Скелет побудований із голок SiO₂. У губки монорафіс (Monorhaphis chuni) циліндричне тіло, висота якого близько 1 м, пронизане голкою у вигляді вісі, що має довжину 3 м і встромляється в ґрунт.

До класу Звичайні губки належить більшість представників, що населяють солоні та прісні водойми. Це колоніальні або поодинокі форми, побудовані за лейкоїдним типом. Скелет утворений спікулами із SiO₂, з’єднаними спонгіном, або лише спонгіном. Належать губки кліони (родина Clionidae) які мають здатність просвердлювати ходи у вапняках, келих Нептуна {Poterion Neptuni) рогові губки (родина Spongiidae), бодяги (родина Spongillidae) та ін. У середній та нижній течії Дніпра помічено 7 видів бодяг: Spongilla lacustris, S. fragilis та ін.

Клас Археоціати - переважно вимерлі морські тварини, що відрізняються від справжніх губок монолітним скелетом і відсутністю спікул.