ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ-PLATHELMINTHES

Будова і життєві функції

Тіло плоских червів сплюснуте в спинно-черевному (дорзовентральному) напрямі, плоске (що дало назву цим тваринам), суцільне або розділене на ряд члеників. Плоскі черви - тришарові організми. У процесі онтогенезу (індивідуального розвитку) у- них формується три зародкових листки: зовнішній - ектодерма, внутрішній - ентодерма і середній - мезодерма, з яких розвиваються всі системи органів (рис. 37).

Рис. 37. Схема поперечного розрізу плоского черва:

1 - ектодерма; 2 - ентодерма (середня кишка); 3 - паренхіма; 4 - кільпеві м’язи; 5 - діагональні м’язи; 6 - поздовжні м’язи;

7 - дорзовентральні м’язи; 8 - гонада; 9 - нервовий стовбур; 10 - статевий отвір; 11 - видільна пора; 12 - протонефридій.

Характерна особливість плоских червів - наявність шкірно-м'язового мішка, утвореного одношаровим шкірним епітелієм і розташованою під ним системою м'язових волокон (кільцевих, поздовжніх і косих). У вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних - кутикулою. Скороченням м’язових елементів шкірно-м’язового мішка зумовлюються характерні «червоподібні» рухи цих тварин. Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений сполучною тканиною мезодермального походження - паренхімою. Паренхіма виконує багато функцій: опорну (завдяки наявності численних опорних утворів - фібрил); транспортну (рідина, що є між клітинами паренхіми, транспортує продукти травлення від кишечника до внутрішніх органів, а продукти обміну речовин - до видільної системи); запасаючу (накопичення поживних речовин

- глікогену, ліпідів); захисну (фагоцити паренхіми поглинають бактерій, сторонні частки); видільну (у спеціалізованих клітинах

- атроцитах накопичуються продукти обміну).

Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, які відходять від парного головного ганглію і з’єднані кільцевими перемичками (комісурами). Органи чуття - переважно шкірні сенсили - нервові чутливі клітини, що сприймають механічні та хімічні подразнення. В окремих представників є статоцисти та очі.

Травна система складається з рота, ектодермальної передньої кишки (або глотки) і ентодермальної середньої, що закінчується сліпо. Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються назовні через рот. У деяких війчастих спостерігається внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їх філогенетичний зв’язок із кишковопорожнинними. У паразитичних форм травна система часто повністю редукована.

Видільна система - у вигляді протонефридій (гр. protos - «перший», nephros - «нирка»). Це розгалужені кана- льці, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною (циртоцитом) з пучком вієчок. Продукти обміну речовин надходять у клітину, а вієчки гонять їх у канальці, які зливаються в непарний або парний головні канали і відкриваються назовні одним або двома отворами (порами). Поява органів виділення пов’язана з активнішим, ніж у кишковопорожнинних, способом життя, під час якого процеси дисиміляції відбуваються інтенсивніше.

Кровоносної і дихальної систем немає.

За незначним винятком плоскі черви - гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органи.

Статева система плоских червів складно побудована: вона має компактні статеві залози (чоловічі - сім'яники та жіночі - яєчники), спеціальні вивідні протоки для виведення сперми і зрілих яєць назовні, а також органи, що забезпечують запліднення яйцеклітин у тілі паразита. Розвиток або прямий (турбелярії), або з метаморфозом (є планктонна личинка). У паразитичних форм життєвий цикл дуже складний, він включає декілька поколінь. При цьому спостерігається гетерогонія - чергування двостатевого та партеногенетичного поколінь.

Тип поділяють на 9 класів, з яких розглянемо чотири:

1. Війчасті черви, або Турбелярії (Turbellагіа); 2. Трематоди, або Дигенетичні сисуни (Trematoda, або Digene а); 3. Моногенетичні сисуни (Monogenoidea); 4. Стьожкові черви (Сestоdа).