ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ-ARTHROPODA

ПІДТИП ТРИЛОБІТОПОДІБНІ - TRILOBITOMORPHA

КЛАС ТРИЛОБІТИ - TRILOBITA

Були поширені в палеозойську еру, до кінця якої повністю вимерли. За знайденими рештками описано близько 10 000 видів. Це найстародавніші примітивні членистоногі, у яких збереглася гомономна сегментація тіла і недиференційовані кінцівки, чим вони нагадують поліхет.

Тіло довжиною від 10 мм до 80 см було вкрите хітиново-вапняковим панциром і складалось із голови та членистого тулуба (до 44 сегментів). Проте в більшості трилобітів задні сегменти злилися й утворили хвостовий щит (пігідій). Зверху тіло розділене двома поздовжніми борозенками на опуклу спинну частину (вісь, або рахіс) і плоскі бічні (плеври). Отже, трилобіти мали три поздовжні і три поперечні частини тіла, з чим і пов’язана їхня назва (лат. trilobus - «трилопатевий»). На голові мали здебільшого пару фасеткових очей, попереду рота - антенули (рис. 76).

На черевному боці тіла були розміщені численні одногіллясті кінцівки зі спинним зябровим виростом - епіподитом; від базального членика кінцівки відходив жувальний відросток. Всі ніжки були однотипні, використовувалися для повзання, дихання, захоплення і подрібнення їжі. Травна система складалася з рота, розміщеного знизу голови, стравохода, шлунка, від якого відходили короткі сліпі відростки (ймовірно, це були травні залози) кишечника, що закінчувався анальним отвором на пігідії. Довгий канал, виявленим над кишкою, вважають залишком кровоносної системи. Живилися мікропланктоном і мулом.

Рис. 76. Схема будови трилобітів:

а, б ~ загальний вигляд зі спинної та черевної сторін відповідно; в - поперечний переріз тулуба; 1 - середня частина головного щита; 2 - складне око; 3, 4 - середня та бічна частини тулубного щита; 5 — хвостовий щит; 6 - вусик; 7 - нога; 5 - дихальний придаток епіподит; 9 - зяброві пелюстки; 10 - основний членик ноги; 11 — жувальний відросток.

Численними ці тварини були в кембрійський та ордовицький періоди, потім чисельність поступово зменшувалася, і в Пермі вони повністю вимерли. Однією з причин вимирання вважають недосконалий первинний метаморфоз із численними стадіями і повільними змінами, що не давало їм можливості швидко пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища.

Наявність решток трилобітів дає можливість визначити вік морських відкладів, що важливо при пошуках корисних копалин.

Запитання і завдання. 1. Виділіть найістотніші ознаки трилобітів. 2. У які періоди розвитку Землі ці тварини були численними?