ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 3. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ ТВАРИН

3. Органічні сполуки: ліпіди

До складу органічних сполук, як вже зазначалося, входять чотири хімічні елементи — органогени: оксиген, гідроген, карбон, нітроген. Органічними сполуками у клітині є ліпіди, вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти.

Ліпіди — це сполуки високомолекулярних жирних кислот і трьохатомного спирту — гліцерину. Ліпіди відносно невеликі молекули.

Ліпіди нерозчинні у воді (гідрофобні). У воді вони збираються краплями або утворюють емульсії.

Емульсія — це колоїдна система, що містить дуже дрібні крапельки нерозчинної у ній речовини. Однак ліпіди розчинні в неполярних речовинах: ефірі, бензолі, ацетоні, хлороформі та інших органічних розчинниках.

Деякі з ліпідів мають і полярні, і неполярні ділянки. Такі ліпіди особливо легко утворюють емульсії завдяки взаємодії полярних ділянок з водою.

До ліпідів належать:

а) найпоширеніші серед ліпідів — жири — це сполуки, які складаються із залишків гліцеролу (спирту, що має три гідроксильні групи) та трьох жирних кислот; до складу жирів входять карбон, гідроген, оксиген у співвідношенні 1C : 2Н : 10; неполярні і тому нерозчинні у воді (гідрофобні); маючи меншу від води густину, вони здатні утворювати краплі, що плавають на поверхні води; жирів багато в нервовій тканині, підшкірній клітковині, сальнику, молоці ссавців;

б) фосфоліпіди, які відрізняються від жирів тим, що одна з трьох гідроксильних груп гліцеролу зв’язана в них не з жирною кислотою, а з залишком фосфорної кислоти; у свою чергу, цей залишок зв’язаний з якоюсь іншою полярною речовиною, яка може мати карбоксильну (- СООН), гідроксильну (-ОН) групи або аміногрупу (-NH₂); є основою клітинних мембран, входять до складу нервових волокон;

в) воски, які тварини використовують як водовідштовхувальні та захисні речовини, що запобігають висиханню;

г) стероїди, які є важливими компонентами вітаміну D, деяких гормонів;

д) ліпопротеїди — сполуки, які складаються з білків і ліпідів; входять до складу багатьох клітинних структур і значною мірою зумовлюють їхню міцність та стабільність;

е) гліколіпіди — сполуки, які складаються з вуглеводів і ліпідів; входять до складу багатьох клітинних структур і значною мірою зумовлюють їхню міцність та стабільність.

Функції ліпідів:

а) енергетична — у разі повного окиснення 1 г жирів виділяється 38,9 кДж енергії, тобто майже удвічі більше, ніж при повному розщепленні такої самої кількості вуглеводів; отже, жири — є додатковим джерелом енергії у клітині; крім того, при окисненні 1 г жирів утворюється 1,1 г води (саме завдяки цьому деякі тварини можуть відносно тривалий час обходитися без води);

б) будівельна — є основою клітинних мембран, входять до складу нервових волокон;

в) захисна — полягає у захисті внутрішніх органів від механічних пошкоджень;

г) теплоізоляційна — жири погано пропускають тепло, тому, накопичуючись у підшкірній клітковині, запобігають переохолодженню організму;

д) запасання поживних речовин (депо жиру — підшкірна клітковина, надниркова залоза, сальник);

е) регуляторна — ліпіди входять до складу гормонів, які беруть участь у регуляції життєвих функцій організму;

є) видільна — у жировому тілі комах накопичуються кінцеві продукти обміну речовин.

У різних клітинах і тканинах ліпіди розподілені нерівномірно. Найбільше їх у підшкірній жировій тканині (до 50%), до 25% — у нервовій тканині і лише 5-8% — у м’язах. У крові та тканинах антарктичних риб виявлено гліколіпіди-антифризи, що запобігають утворенню кристалів льоду при температурі нижче 0°С.