ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 5. ТКАНИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ. ТКАНИНИ ТВАРИН

1.Особливості тканин тварин

1.3.М'язова тканина

М’язові тканини характеризуються здатністю скорочуватись у відповідь на надходження до них нервового імпульсу, оскільки в цитоплазмі клітин м’язових волокон є особливі скоротливі нитки — міофібрили (від грецьк. myos — м’яз, новолат. fibrilla — волоконце, нитка). Це забезпечує рухи тіла та окремих його частин. М’язовим тканинам властива здатність до регенерації.

Розрізняють такі м’язові тканини: посмуговану (скелетна та серцева) і непосмуговану.

✵ Посмугована скелетна м’язова тканина (рис. 9) складається з волокон циліндричної форми (довгих і коротких). Кожне м’язове волокно вкрите збудливою плазматичною мембраною — сарколемою, яка оточує саркоплазму з великою кількістю ядер. У саркоплазмі кожного м’язового волокна міститься велика кількість скоротливих ниток — міофібрил, діаметр яких від 0,5 до декількох мкм. Основну масу міофібрили складають білкові нитки — міофіламенти, або протофібрили.

Рис. 9. Посмугована скелетна м’язова тканина (окремі волокна)

Розрізняють два типи міофіламентів:

✵ тонкі актинові (довжиною 1000-1100 нм, діаметром — 5-8 нм);

✵ товсті міозинові (довжиною 1500 нм, діаметром — 10-15 нм).

Це вони надають м’язам смугастого вигляду, що можна побачити у мікроскоп.

Хоча ці білки називаються скоротливими, насправді до скорочення вони не здатні. Механізм укорочення м’язового волокна полягає в скороченні актино-міозинового комплексу, що його утворюють ці два білки.

Молекули актину і міозину вступають у реакцію між собою, при цьому нитки міозину заходять за нитки актину, і міофібрила скорочується.

Оскільки робота м’язового волокна дуже напружена і потребує багато енергії та кисню, то в ньому міститься багато мітохондрій. Ця тканина входить до складу скелетної і мімічної мускулатури, м’язів рота, язика, глотки, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагми.

Групи м’язових волокон, оточені сполучнотканинною оболонкою, утворюють м’язові пучки. Групи м’язових пучків, оточені сполучнотканинною оболонкою, утворюють м’яз.

Посмуговані скелетні м’язи здатні до швидкого скорочення. Вони скорочуються як свідомо, так і незалежно від волі.

✵ Посмугована серцева м’язова тканина, як і скелетна, має посмуговані міофібрили. На відміну від скелетної, клітини серцевого м’яза (міокардіоцити) не мають сполучнотканинних оболонок, а утворюють між собою особливі зв’язки — нексуси (стик зовнішніх мембран), зв’язуючи серцевий м’яз в єдине ціле. Скорочується серцевий м’яз на відміну від скелетного, незалежно від волі (мимовільно). Його робота здійснюється автоматично і регулюється збудженнями, що виникають у самому серці, а також надходять від центральної нервової системи по особливих нервах.

М’язові клітини серця не діляться, тому в місці ушкодження утворюється рубець зі сполучної тканини. Такий рубець може блокувати проходження скорочувальних імпульсів і порушити роботу серця.

✵ Непосмугована (гладенька) м’язова тканина (рис. 10) складається з одноядерних веретеноподібних клітин, що не мають посмугованості. У цитоплазмі цих клітин розташовані актинові та міозинові скоротливі білки, але вони не утворюють впорядкованого актиноміозинового комплексу. Тому скорочення таких м’язів відбуваються значно повільніше, ніж посмугованих, але вони можуть тривати довго і не зазнавати істотних втрат енергії.

Рис. 10. Непосмугована (гладенька) м’язова тканина.

Непосмугована (гладенька) м’язова тканина входить до складу стінок більшості внутрішніх органів — шлунка, кишечнику, кровоносних судин, селезінки, сечового міхура. Скорочення цієї тканини відбувається без участі свідомості (мимовільно). Вона здатна тривалий час залишатися в частково скороченому стані, що дуже важливо для підтримання просвіту трубчастих структур (судин, кишок).