ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 11. ТИП МОЛЮСКИ, або М'ЯКУНИ (Mollusca)

Цікаво знати, що

- Серед молюсків є вид, який належить до найбільш довговічних із усіх відомих безхребетних. Це — європейська перлівниця, тривалість життя якої при утримуванні в акваріумі досягає 100 років. Інші молюски живуть набагато менше: їх вік коливається у межах від декількох місяців до 20 років.

- Черепашка у 90% видів черевоногих закручена праворуч, і лише у 10% — ліворуч. Причина цього явища невідома. Ріст черепашки відбувається нерівномірно й залежить від пори року й умов навколишнього середовища. Внаслідок цього утворюються смуги приросту, за якими можна визначити вік молюска.

- Конхіолін — це органічна речовина (білок), яка характерна лише для молюсків. Середній шар черепашки утворений вапняковими призмоч- ками, які розташовані перпендикулярно до поверхні тіла. Внутрішній шар черепашки складається з окремих пластинок перламутру (кристалів вапняку), розташованих паралельно до поверхні та склеяних між собою конхіо- ліном. Саме конхіолін надає різноманітних відтінків перламутровому шару, який може бути сніжно-білим, жовтуватим, зеленуватим, сіруватим. Виблиск і гра кольорів перламутру зумовлені явищем інтерференції світла.

- 3 давнини з черепашки тридакни робили посудини для води, сокири, гачки для ловлі риби.

- Пурпурні молюски (мурекси) містять пурпурову залозу в мантії. З давнини з них добували барвник пурпур. Для одержання 1,5 г пурпура необхідно було отпрепарувати 12 тис. мурексів. Тому не дивно, чому зафарбована пурпуром тканина коштувала дуже дорого.

- Більшість представників класу Двостулкові може утворювати перлини. Якщо будь-яке стороннє тіло (наприклад, піщинка, дрібний організм) випадково потрапляє між мантією і черепашкою, воно оточується шарами перламутру і рогової речовини, які чергуються. Так виникає перлина, яка звичайно має сірий колір. Лише у небагатьох видів перлини мають правильну форму та привабливе забарвлення (біле, жовте, червоне, чорне).

- У Китаї, Японії та деяких інших країнах штучно розводять молюсків, яким уводять під черепашку різні невеликі предмети для розвитку перлини.

- Тридакна утворює перли масою до 7 кг, однак ювелірної цінності вони не мають.

- У давнину бісус був предметом промислу: з нього виготовляли дорогі тканини, які потім були витіснені шовком, який стали завозити в Європу зі Сходу.

- При переслідуванні хижими рибами невеликі кальмари (довжиною 20-25 см), які знаходяться в поверхневих шарах води, можуть вистрибувати у повітря. Викидаючи з величезною силою цівку води з лійки, вони покидають рідну стихію і злітають на висоту 5-10 м над поверхнею моря, падаючи іноді на палубу океанських кораблів. Дальність польоту в окремих випадках сягає 50-60 м, а при попутному вітрові навіть більше.

- У гігантського спрута діаметр ока до 40 см.

- Восьминіг — здатний до цілеспрямованого використання знарядь: інколи він, держачи одним із щупалець, камінь, спостерігає за двостулковим молюском пінною до тих пір, поки вона не відкриє черепашку, після чого восьминіг вставляє між стулками камінь, щоб не дати їм закритися, після чого з’їдає свого побратима.

Зі світу науки

- Дослідження показали, що мідія довжиною 5-6 см за годину може відфільтрувати близько 3,5 л води.

- У приливно-відливній зоні поселення мідій двічі на добу обсихають під час відливу. У цей час вони міцно змикають свої стулки, що дозволяє їм обходитися без води протягом 5-6 год.

Еволюційний процес

- Панцирні молюски, або хітони, мають риси подібності до бага- тощетинкових червів: личинка — трохофора, тип нервової системи (ортогон), відсутність очей, щупалець, метамерні органи (які повторюються): пластинки панциря, зябра.

- Примітивні двостулкові мали одну цільну черепашку. Але перехід до життя на м’яких субстратах змусив захищати тіло з боків. В процесі еволюції черепашка перегнулась навпіл і розділилась на дві стулки, в зв’язку з цим редукувалась голова і розвинулись ротові лопаті.

- У примітивних родів черевоногих молюсків зберігається білатеральна симетрія тіла, наприклад у блюдечка.