БІОНЕОРГАНІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ - М.В. Яцков - 2014

І. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

1.3. Фізіологічна та біохімічна роль біоелементів

1.3.10. Молібден

Порівняно з іншими біометалами Молібден необхідний живим організмам в значно менших кількостях. Однак за своїм впливом на фізіолого-біохімічні процеси в живих організмах цей елемент займає одне з провідних місць, оскільки сприяє вирішенню найбільш важливих проблем сучасного сільського господарства - проблеми Нітрогену в землеробстві і проблеми білків в тваринництві.

Основна фізіологічна здатність Молібдену - здатність приймати участь в процесі фіксації молекулярного азоту бульбашковими бактеріями бобових рослин. Роль Молібдену полягає в активуванні молекулярного азоту при наявності АТФ.

Другою важливою фізіологічною особливістю Молібдену є його участь в складі ферменту нітратредуктази у відновленні нітратів і синтезі амінокислот в рослинах. Схематично цей процес можна представити таким чином:

Не менш важливою групою біохімічних процесів, які відбуваються за участю Молібдену, є синтез нуклеїнових кислот і білків.

Молібден також позитивно впливає на вуглеводний обмін, синтез хлорофілу, каротину, аскорбінової кислоти. Як і інші полівалентні біометали, він впливає на інтенсивність окисно- відновних процесів в рослині.

В рослинах Молібден не утилізується - після відмирання старого листя частина його надходить в молоді органи, де він знову втягується в біологічний обмін рослин.

При недостатньому вмісті Молібдену в грунті і в рослинах зупиняється процес відновлення нітратів, сповільнюється синтез амідів, амінокислот і білків. Все це приводить до зниження врожаю і до різкого погіршення його якості.

Молібден є компонентом ксантиноксидази - ферменту, який визначає рівень пуринового обміну в тваринному і людському організмах. Пуринові основи приймають участь в побудові нуклеотидів, нуклеїнових кислот та інших біологічно активних сполук.

Молібден позитивно впливає на синтез гемоглобіну, сприяє утворенню вітамінів С і B₁₂. В оптимальних кількостях він стимулює ріст, підвищує імунобіологічні захисні сили організму проти інфекційних захворювань.

Біологічна роль Молібдену в організмі тісно взаємопов’язана з вмістом Купруму, оскільки ці два елемента є антагоністами. У зв’язку з цим негативна дія надлишкових кількостей Молібдену може бути усунена шляхом добавок купрумвмісних препаратів.