Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004
Спеціальна частина
Алкалоїди
Лікарські рослини та сировина, які містять пуринові алкалоїди
НАСІННЯ ШОКОЛАДНОГО ДЕРЕВА — SEMINA CACAO
Шоколадне дерево — Theobroma cacаo L., род. стеркулієві — Sterculiaceae
Шоколадное дерево
Oпиc рослини, її поширення та заготівля наведено у розділі «Ліпіди». Назва походить від грецьк. theos — бог та brоmа — їжа; латинізоване cacao — перекручена мексиканська назва насіння цієї рослини — kakahuate.
Хімічний склад сировини. Ядро та оболонка насіння містять 0,9-3% теоброміну. У насінні також знайдено 0,05-0,36% кофеїну, 43-53% жиру, 5-10% водорозчинних поліфенольних речовин (епікатехін, лейкоантоціани й антоціани).
Біологічна дія та застосування. Теобромін слабше збуджує ЦНС, аніж кофеїн, але сильніший як діуретик. Порошок какао виявляє стимулюючу й діуретичну дію, має велику поживну цінність. Масло какао застосовується у фармації як основа для супозиторіїв.
НАСІННЯ КАВИ—SEMINA COFFEAE
Кавове дерево аравійське — Cóffea arfbica L., род. маренові — Rubiaceae
Кофейное дерево аравийское, кофе аравийский; назва походить від латинізованого англ. coffee — кава; тур. quahveh; араб. guahuah; латин. arabicus, -а, -um — арабський.
Рослина. Напівкущ або невелике деревце заввишки 8-10 м, із зеленкувато-сірою корою. Гілки довгі, гнучкі, розлогі або пониклі. Листки цілокраї, злегка хвилясті, супротивні, завдовжки 5Н-20 і завширшки 1,5-5 см, на коротких черешках. Квітки білі, духмяні, по 3-7 в пазухах листків, правильні, п’ятимірні. Цвіте й плодоносить одночасно протягом року. Плід — ягода, майже куляста або овальна, темно-червоного кольору, двонасіннєва, діаметром 1-1,5 см. Насіння світло-сіре, тверде, овальної форми, плоско-випукле, на пласкому боці з глибокою борозенкою. Вкрите тонкою сріблястою або пергаментною оболонкою, яка під час обробки стирається майже вся і залишається тільки у борозенці.
Поширення. Батьківщина рослини — Ефіопія. Coffea налічує 40 різновидів у тропічних районах Старого Світу, головним чином в Африці. Кавове дерево аравійське широко культивується в багатьох країнах земної кулі. Його насадження становлять 90 % від загальносвітових. Інші види кави: Coffea canephora (С. robusta) — кава конголезька, типова для екваторіальних лісів басейну ріки Конго та Індонезії; Coffea liberica — кава ліберійська, в дикому вигляді росте в тропічній Африці, Індонезії; Coffea mokko — кава мокко (за назвою порту транспортування).
Заготівля. Зібраний врожай зрілих ягід повинен зазнати сухої або мокрої обробки. При сухій ягоди висушують на сонці, а потім крихкий оплодень видаляють машинами. При мокрому способі свіжі ягоди пропускають крізь спеціальні машини і м’якоть змивають потоком води.
Хімічний склад сировини. Насіння містить 1-2% кофеїну, теобромін, теофілін, 3-5% дубильних речовин, 15% глюкози і декстрину. 10-13% жирної олії (трнгліцериди олеїнової та пальмітинової кислот). 10-13% протеїнів.
При достиганні плоди кави набувають характерного запаху і темно-брунатного кольору. Запах плодам надає олія під назвою «кафеол», у якій міститься 50 % фурфуролу і невелика кількість валеріанової кислоти, фенолів і пруведину. В незрілих плодах кофеїн зв’язаний з хлорогеновою кислотою. На час повного достигання плодів він вивільняється. Тоді вміст хлорогенової кислоти перевищує 5 %. З дозрілих плодів кофеїн під час сушіння може бути частково сублімований. У більшості випадків кофеїн отримують із сублімату висушених зрілих плодів.
Біологічна дія та застосування. Кава використовується як стимулюючий засіб при розумовій втомі, головному болі й першій долікарській допомозі при отруєннях. Вплив на центральну нервову систему зумовлений наявністю кофеїну. Декофеїнізовану каву отримують екстрагуючи кофеїн із зерен при збереженні смакових якостей кавових напоїв. Така кава містить до 0,08 % кофеїну.
У гомеопатії використовуються висушені, але не смажені боби, в педіатрії при безсонні внаслідок перезбудження, при прорізанні зубів, яке супроводжується болем і диспепсією, при головному болі, який посилюється від шуму; неврозі серця із сильним серцебиттям.
ЛИСТЯ ЧАЮ — FOLIA ТНЕАЕ
Чай китайський — Thea sinensis L. (Камелія — Camellia sinensis О. Ktze.), род. чайні — Theaceae
Чай китайский, камелия; від китайського te — чайний кущ. Camellia — від імені англійського ботаніка Кемела
Опис рослини, її поширення та заготівля наведено у розділі «Флавоноїди».
Хімічний склад сировини. Чай містить 5 % кофеїну («теїн») і невелику кількість теофіліну, теоброміну, аденіну, ксантину, гіпоксантину, ізатину. Дубильні речовини чаю становлять 15-30% г представлені катехіном та його похідними (вітамін Р). Ефірні олії надають чаю сильного аромату й специфічного запаху. Знайдені також вітаміни С, В1, В2, РР, мінеральні солі.
Біологічна дія та застосування. Лікувальні властивості неферментованого чаю зумовлені комплексом біологічно активних речовин. Враховуючи стимулюючу властивість кофеїну, пити чай треба при втомі, зменшенні розумової активності, при наданні першої долікарської допомоги. Чай дають при отруєннях, які викликають пригнічення ЦНС, послаблення серцевої діяльності й дихання, а також при отруєнні алкоголем. Чай завдяки наявності теофіліну й теоброміну виявляє діуретичну дію. Треба пам’ятати, що міцний чай не рекомендують споживати при підвищеній збудливості. безсонні, органічних захворюваннях серцево-судинної системи, атеросклерозі, гіпертонії, глаукомі. Надто міцний чай не можна вживати і здоровим людям, бо він може викликати перезбудження ЦНС, посилення серцебиття, відчуття неспокою, жаху та ін.
ЛИСТЯ СТЕРКУЛІЇ ПЛАТАНОЛИСТОЇ — FOLIA STERCULIAE PLATANIFOLIAE (FOLIA FIRMIANAE SIMPLICIS)
Стеркулія платанолиста (фірміана проста) — Sterculia platanofólia L. syn. Firmióna simplex (L.) W. Wight., род. стеркулієві — Sterculiaceae
Фнрмиана простая, стеркулия платанолистная; рослина названа ім’ям губернатора Ломбардії К. Фірміана; латин. simplex — простий.
Рослина. Стеркулія платанолиста іноді називається ще японським лаковим деревом, але правильніше її називати фірміаною простою. Високе листопадне дерево, що швидко росте, заввишки 10-30 м. Листки чергові, великі, завдовжки до 35, завширшки 20-40 см, три — п'ятипальчасто-лопатеві, схожі на листки платану, голі або зі слабким опушенням зісподу, із сильно виступаючими темно-брунатними жилками. Колір зелений або світло-зелений. Квітки роздільностатеві, зеленкувато-жовті, дрібні, зібрані в кінцеву волоть завдовжки до 25 см. Плід — шкіряста п’ятичленна листівка завдовжки 3-10 см; насіння сіро-жовте, кульовидне, діаметром близько 1 см.
Поширення. Батьківщина — Китай, Південна Японія, Індокитайський півострів. Культивується в Азербайджані, Грузії й на півдні Краснодарського краю. Невеликі посадки є в Криму.
Заготівля. Листки стеркулії збирають без черешків від початку цвітіння рослини до появи перших жовтих листків. Сушіння повітряно-тіньове.
Хімічний склад сировини. Листки містять пуринові алкалоїди, холін, бетаїн, дубильні речовини (4 %), в основному пірокатехінової групи, органічні кислоти, сліди ефірної олії. У насінні накопичується кофеїн.
Біологічна дія та застосування. Настойку з листків стеркулії використовують як стимулюючий і тонізуючий засіб при фізичній і розумовій втомі, при гіпотонії.
Насіння використовують як сурогат кави.
