Біогеографія - Регіональний аспект - Марисова І.В. - 2005

Глава 2. Характеристика основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем та їх біоценозів (біомів)

ПОМІРНИЙ ПОЯС

2.6. Трав'янисті формації помірних широт

2.6.4. Тваринне населення

Тваринне населення стикається з тими ж труднощами, як і рослини, а саме: сезонні спека й сухість, дефіцит поверхневих вод, сильні вітри, періодична нестача ї'жі. У процесі еволюції у степових тварин виробились відповідні адаптації до таких умов середовища.

Найістотніші характерні риси:

1. Чітко виділяються дві рівноправні групи тварин: а) мешканці поверхні; б) норні, риючі тварини.

2. До тварин, що живуть на поверхні, належать травоїдні та хижаки.

Травоїдні живуть стадами, які періодично (сезонно) кочують у пошуках свіжого корму. У Євразії це - газелі, сайгак, кулан; у Південній Америці - гуанако, пампасний олень; у Північній Америці - бізон, вилорога антилопа, американський олень вапіті тощо.

Травоїдні тварини мають дуже велике значення в житті степових біоценозів, зокрема, розбивають копитами скупчення мертвої рослинності. Без випасу копитних типові степові рослини гинуть, виростають бур'яни. Проте і перевипас негативно позначається на стані степової рослинності: відбувається деградація, ковила замінюється типчаком, тонконогом, зникають багаторічні види, починається ерозія ґрунтів.

Травоїдні обумовлюють існування в даних екосистемах і хижаків (орлів, лунів, канюків, вовків, лисиць, койотів та ін.), які є природними регуляторами чисельності копитних і дуже важливими компонентами степових біоценозів.

3. Характерна риса тваринного населення степів — безліч риючих тварин, «норників», що є наслідком відсутності природних наземних укриттів. Серед них можна виділити таких, які самі риють нори, і тих, хто поселяється в чужих норах. До перших належать гризуни, які особливо численні: у степах Євразії - сліпаки, ховрахи, байбаки, полівки, хом'ячки, цокори(у Сибіру); у преріях Північної Америки - лугові собачки, гофери; у пампі Південної Америки - віскача, туко-туко. У чужих норах поселяються переважно ящірки та змії, а також жуки-чорнотілки, деякі птахи (огар).

Риючі тварини не менш важливі для степів, ніж мешканці поверхні. Ґрунт, висипаний навколо нір, обумовлює утворення специфічних купок рослинності. Унаслідок цього виникає певна комплексність рослинного покриву, яка сприяє строкатості тваринного населення.

4. Для тварин степів звичайна еврифагія - результат того, що зелені корми періодично пересихають і тварини змушені переходити на інший раціон.

5. Деякі види впадають у сплячку з настанням несприятливих умов (наприклад, степова черепаха спить не тільки взимку, у посушливі роки впадає в другу сплячку - наприкінці літа; у результаті сплячка може тривати в неї до 8-9 місяців на рік).

6. Характерна риса - масове розмноження (дрібні гризуни, сарана). Із цим явищем пов’язані періодичні міграції степових тварин, унаслідок чого вони розселяються по території. Отже, міграції сприяють підтриманню рівноваги в біоценозах.