ФІЗІОЛОГІЯ ТА БІОХІМІЯ РОСЛИН

Опорний конспект лекцій

4. ВОДНИЙ ОБМІН

Особливості водного обміну у рослин різних екологічних груп

Пристосування рослин до різних умов водопостачання позначилося на їхніх морфологічних, анатомо-фізіологічних і біохімічних особливостях. Залежно від екологічної ніші, яку вони займають, слід виділити насамперед водні рослини (гідратофіти) та наземні.

1. Рослини, які живуть у воді, регулюють постійність складу внутрішнього середовища за допомогою механізмів захисту від надлишкового постійного надходження води, яку вони поглинають усією поверхнею.

2. У наземних рослин механізми регуляції водного балансу спрямовані на захист від значних втрат води. Вони різні у рослин різних екологічних груп. За здатністю пристосовувати водний обмін до коливань водопостачання розрізняють дві групи рослин.

Різноманітність типів водного обміну у рослин (схема):

3. Пойкілогідричні організми (бактерії, синьо-зелені водорості, зелені водорості порядку Protococcales, гриби, лишайники, злаки сухих степів, пилкові зерна та насіння покритонасінних) пристосувалися переносити значну нестачу води без втрати життєздатності. При цьому у них знижується інтенсивність обміну речовин. За характером змін усіх показників водного режиму (осмотичний тиск, інтенсивність транспірації, вміст води) протягом доби їх зараховують до гідролабільних рослин.

4. Гомойогідричні рослини (наземні папоротеподібні, голонасінні, квіткові) мають тонкі механізми регуляції продихової та кутикулярної транспірації, а також діяльності кореневої системи. В їхніх клітинах розвинена вакуольна система, і вони не здатні до зворотного висихання. Показники водного режиму характеризують гідростабільний тип. Ці рослини діляться на 3 екологічні групи.

5. Гігрофіти - тонколисті папороті, деякі фіалки, калюжниця та інші - рослини високої вологи і/або затінення. Для них характерно: відкриті продихи, гідатоди для видалення води, погано переносять будь-яку засуху.

6. Мезофіти - листові дерева, лісові та лугові трави, більшість культурних рослин і т. д. - займають проміжне місце між 5-ою і 7-ою групами.

7. Ксерофіти - молочаї, алое, кактуси, полин, ковила та інші - переважають у місцевостях із сухим жарким кліматом, добре пристосовані до засухи.