БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Особливості розмноження покритонасінних рослин

Подвійне запліднення у покритонасінних рослин

Процесу запліднення в покритонасінних рослин передує проростання пилкового зерна на приймочці маточки. Воно починається з набрякання пилку і виходу пилкової трубки із борозни або пори у його зовнішній оболонці.

Кінчик пилкової трубки являє собою гаусторій, який активно прокладає собі шлях до насіннєвого зачатка крізь розм’якшені ним тканини приймочки, стовпчика і стінок зав’язі. У більшості випадків пилкова трубка вростає в нуцелус і зародковий мішок крізь мікропіле насінного зачатка (порогамія).

Рідше пилкова трубка проникає до зародкового мішка крізь інші ділянки насіннєвого зачатка (апорогамія). Вона відома у формі халазогамії та мезогамії. У разі халазогамії пилкова трубка попадає в нуцелус крізь халазу, піднімається догори і потрапляє до зародкового мішка поряд з яйцевим аппаратом, а мезогамії - пилкова трубка входить у нуцелус збоку, між халазою та мікропіле.

У процесі росту пилкової трубки ядро вегетативної клітини рухається попереду генеративної у двоклітинного пилку або попереду сперміїв - у триклітинного. Ядро вегетативної клітини першим досягає зародкового міш- ка, де і руйнується. Часто воно дегенерує ще в пилку. У двоклітинного пилку поділ генеративної клітини на два спермії відбувається під час росту пилкової трубки, відомі випадки, коли спермії утворюються ще в пилку. Коли пилкова трубка досягає зародкового мішка, вона виливає туди свій вміст.

Водночас, як вперше встановив у 1898 році видатний український цитолог та ембріолог С. Г. Навашин, один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а інший із вторинним ядром центральної клітини зародкового мішка або з полярними первинними гаплоїдними ядрами дикаріона, які ще не злилися. У результаті заплідненняяйцеклітини утворюється диплоїдна зигота, з якої розвивається зародок. Злиття іншого спермія з полярними первинними гаплоїдними ядрами дикаріона, або з диплоїдним вторинним ядром центральної клітини - потрійне злиття, веде до утворення центральної клітини з триплоїдним ядром. Із неї формується спеціальна поживна тканина - ендосперм. Цей процес дістав назву подвійного запліднення.

Але потрійне злиття не можна назвати заплідненням, тому що центральна клітина не є гаметою, та й у результаті цього злиття не утворюється зигота, яка б дала початок новому організму. Це два різних біологічних процеси, які умовно об’єднані загальною назвою - подвійне запліднення.