БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

Відділ Плауноподібні (Lycopodiophyta)

Плауноподібні - вищі спорові рослини, у яких спорофіт переважає над гаметофітом, спорофіт і гаметофіт рослини самостійні.

Вегетативне тіло спорофіта сучасних плаунів - багаторічна трав’яна рослина, яка складається з дихотомічно розгалужених стебел, додаткових коренів і філоїдів. Стебла вкриті епідермісом з продихами. Під епідермісом залягає потужна первинна кора. У центрі розміщується центральний осьовий циліндр (протостела). Він складається з первинної ксилеми, утвореної трахеїдами, і флоеми, представленої дуже довгими клітинами з ситоподібними ділянками на поздовжніх стінках. Підземні частини пагонів, що несуть розміщені по спіралі корені, називають ризофорами, а листки й корені - кореневищами.

Серед викопних плаунів були поширені досить потужні (до 30 м заввишки) дерева, що мали здатність, завдяки наявності камбія, до вторинного потовщення стебла і ризофорів.

Різноспорові плауноподібні мають біля основи листка невеличкий виріст - язичок, або лігулу. Листки прості, цілісні з 1-2 жилками.

Листки спорофіта поділяються на трофофільні (стерильні) листки і спорофіли, що несуть на верхньому боці спорангій. Спорофіли можуть чергуватися із трофофілами або, розміщуючись на верхівках пагонів, утворювати спороносні колоски або стробіли.

Спори в спорангіях можуть бути морфологічно і фізіологічно однакові (рівноспорові рослини) або відрізнятися за розміром і фізіологічно (різноспорові рослини), а саме, поділятися на дрібні мікроспори і великі мегаспори.

Гаметофіти рівноспорових плаунів двостатеві, однодомні, розміром від 0,2 до 2 см. Вони підземні або частково занурені в землю, мають вигляд талому з ризоїдами, що утворюють мікоризу з грибами. На гаметофіті розміщені антеридії і архегонії. Ведуть сапрофітний або напівсапрофітний спосіб життя. Дозрівають 1-15 років.

У різноспорових плаунів гаметофіти одностатеві, дводомні, мікроскопічні, розвиваються в самій спорі протягом кількох тижнів. Сперматозоїди дводжгутикові і лише у молодильникових багатоджгутикові. Запліднення здійснюється за допомогою води. Із зиготи виростає зародок спорофіта.

Плауноподібні виникли від ринієфітів у девонському періоді палеозойської ери. Особливого розквіту набули в кам’яновугільному періоді. Переважна більшість видів вимерла в кінці палеозойської ери.

Відділ плауноподібні налічує близько 1300 видів і поділяється на два класи: плауновидні (Lycopodiopsida) і молодильникові або шильникові (Isoëtopsida). У флорі України відомо 9 видів плаунів, з яких лише один вид молодильник озерний (Isoëta lacustris) належить до водних рослин.

Молодильник іноді може утворювати справжні підводні луки на піщаному, рідше торф'яному або мулистому ґрунті в прибережній зоні озер, в яких можуть переховуватися від своїх ворогів мальки риб.

Спорангії і спори, що спливають восени на поверхню води, можуть поїдатися рибами. Верхівки листків поїдаються ондатрами.