БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
Клас Молодильникові (Isoetopsida)
Клас представлений лише різноспоровими рослинами (близько 800 видів), що поділяються на порядки: селагінелові, або плаункові Selaginellales), лепідодендрові (Lepidodendrales) і молодильникові (Isoëtales).
Порядок Молодильникові (Isoetales) - різноспорові трав’яністі багаторічні рослини, що мають листки з язичком (лігулою). Гаметофіти одностатеві, дводомні. Сперматозоїди багатоджгутикові. Відомі з крейдового періоду палеозойської ери. Порядок має одну родину молодильникові (Isoëtaceae) і один рід молодильник (Isoëtas), що налічує близько 70 видів. В Україні трапляється один вид молодильник озерний (Isoëtas lacustris), що росте в озерах Західного Полісся на території Рівненської області
Рис. 97. Молодильник озерний
Молодильник озерний (Isoëta lacustris) - багаторічна трав’яна рослина заввишки 5-20 см (рис.97). Стебло вкорочене, бульбоподібне, має камбій. Від стебла вниз відходить пучок численних дихотомічно розгалужених корінців, а вгору - пучок темно-зелених шилоподібних, з язичком, зібраних у розетку листків. Листки з однією жилкою, поділяються на трофофіли і спорофіли. Унизу в заглибинах на внутрішньому боці мегаспорофілів розміщуються мегаспорангіі, а у мікроспорофілів - мікроспоранугії. У розетці трофофіли і спорофіли чергуються таким чином: зовні розміщуються мегаспорофіли, ближче до центру - мікроспорофіли, а в центрі - стерильні трофофільні листки.
У серпні спорофіли опадають у воду, стінки їхній спорангіїв руйнуються, спори вивільняються, випливають і проростають. З мікроспори виростає чоловічий гаметофіт, що складається з антеридія. Антеридій має стінку, утворену декількома клітинами, і дві спермагенні клітини, з яких після мітотичного поділу формується по два багатоджгутикових сперматозоїди.
У мегаспорі утворюється багатоклітинний жиночий гаметофіт з одним архегонієм. Після запліднення із зиготи розвивається спорофіт.
Молодильник іноді може утворювати справжні підводні луки на піщаному, рідше торф'яному або мулистому ґрунті в прибережній зоні озер, в яких можуть переховуватися від своїх ворогів мальки риб.
Спорангії і спори, що спливають восени на поверхню води, можуть поїдатися рибами. Верхівки листків поїдаються ондатрами.