БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
Х. НАСІННІ РОСЛИНИ
Родина Ранникові (Scrophulariales)
Переважно трави, рідше кущі або дерева (в тропіках). Листки чергові, супротивні чи кільчасті, без прилистків. Квітки двостатеві, зигоморфні, рідше майже актиноморфні. Віночок чотири-, пятилопатевий, двогубий, колесоподібний або лійкоподібний. Тичинок здебільшого чотири, рідше дві або п’ять; маточка формується з двох плодолистків, з верхньою двогніздою зав’яззю та багатьма насіннєвими зачатками. Під зав’яззю є нектарний диск. Плід - коробочка, рідко - ягода.
Налічує 300 родів і близько 5000 видів, поширених у теплих і помірних областях обох півкуль. У флорі України - 28 родів, 205 видів.
Мулянка водяна (Limosella aquatica L.)). Однорічна рослина, заввишки 3-8 см, з повзучим пагоном, що вкорінюється. Усі листки прикореневі, на довгих черешках, лінійно-ланцетні, завдовжки 3-5 мм, цілокраї. Квітки поодинокі, пазушні, дрібні; зубці чашечки гострі, відігнуті. Віночок -3 мм, білии або бузковии, майже вдвічі довшии за чашечку. Формула квітки - ↑К(5)С(2)+(3)А4G(2).
Росте в долинах річок і струмків, на вологих грунтах у Закарпатті, басейнах Дністра, Дніпра, рідше - по Сіверському Дінцю.
Ранник тіньовий (Scrophularia umbrosa Dumort., S. alata Gillb.) Дворічна рослина, 40-120 см заввишки; улігінозофіт, ентомофіл, барохор, анемохр. Стебло висхідне, чотиригранне, крилате, з чотирма виростами, вкорінюється у вузлах. Листкорозміщення чергове. Листки яйцеподібно- довгасті, завдовжки 7-9 см, завширшки до 4 см, біля основи округлі, по краю зарубчасто-пилчасті. Стеблові листки відрізняються від прикореневих, черешки крилаті. Суцвіття розгалужене, із трьох-чотирьох квіткових напівзонтиків. Квітки двостатеві, зигоморфні, оцвітина подвійна. Чашолистки округлі, з широкою білоплівчастою облямівкою. Віночок зигоморфний, зеленувато-червонобурий, завдовжки 4-6 см. Формула квітки - ↑К(5)С(2)+(3)А4G(2).
Плід - яйцеподібна коробочка, широкояйцеподібна, 5 мм довжини. Цвіте в червні-серпні. Розмножується вегетативно та насіннєво. Медоносна, лікарська, отруйна.
Зростає по берегах річок та струмків, на вологих місцях. Трапляється на Поліссі й Лісостепу, рідко - в Закарпатті в Марматошській котловині, по берегах р. Тиси, в Степу і горох Криму.
Рід Вероніка (Veronica). Однорічні, дворічні або багаторічні голі чи опушені трави або невеликі чагарники з супротивними, кільчастими або черговими цілісними листками. Квітки зигоморфні, поодинокі в пазухах листків чи зібрані в китицеподібні, головчасті або щиткоподібні суцвіття. Чашечка майже до основи розсічена на чотири або п’ять часток. Віночок синій, рожевий, білий або жовтий з короткою трубочкою і колесоподібним чотирироздільним (рідше п’ятироздільним) відгином, верхня частина якого ширша, а нижня - вужча. Тичинок дві, прикріплені до трубочки віночка, далеко видаються з трубки. Маточка з довгим стовпчиком і маленькою цілісною приймочкою. Формула квітки - ↑K(4)C(4)A2G(2). Плід - сплющена або здута, виїмчаста, тупа або гостра, двогнізда коробочка, з нечисленним насінням, розкривається вздовж двома стулками. Відомо до 200 видів вероніки, з яких в Україні зростає 51.
Вероніка джерельна (Veronica anagallis-aquatica L., V. anagallis C. Koch.). Багаторічна рослина, заввишки 15-80 см; тенагофіт, ентомофіл, автохор (рис. 159). Стебло голе, біля основи повзуче, потім висхідне і галузисте, м’ясисте, тупочотиригранне. Листки сидячі, напівстеблообгортні, цілокраї або злегка пилчасті, голі, еліптичні або ланцетні, завдовжки 2-10 см, завширки 1-1,5 см.
Суцвіття - китиця, густі, багатоквіткові, виходять з пазух супротивних листків. Квітконіжки завдовжки 4-6 мм, надзвичайно тоненькі, під гострим кутом відхилені від осі суцвіття. Квітки двостатеві, оцвітина подвійна, зигоморфна. Віночок світло-голубий або світло- фіолетовий, з синіми жилками. Плоди - коробочки, широкоовальні, трохи звужені до верхівки, коротші, ніж чашечка. Цвіте в квітні - вересні. Розмножується насінням.
Зростає по берегах струмків, річок, озер, по каналах, біля води по всій Україні, але в Криму трапляється рідко.
Рослина харчова, кормова, лікарська. Неюживляться нутрії.
Вероніка грязьова (Veronica anagalloides Guss.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 10-30 см; тенагофіт, ентомофіл, автохор. Стебло щільне, виповнене, розгалужене. Листки сидячі, напівстеблообгортні, або нижні короткочерешкові, ланцетні, лінійно-ланцетні.
Суцвіття - китиці, багатоквіткові, із залозисто-опушеною, рідше голою віссю. Віночок діаметром 2-3 мм, білуватий або брудно-фіолетовий, з темними смужками. Плід - коробочка, видовжено-еліптична, довжина майже удвічі перевищує ширину. Цвіте в травні (червні) - вересні.
Зростає по берегах струмків, річок, озер, на болотах Полісся, в Лісостепу і значно рідше в Степу.
Вероніка струмкова (Veronica beccabunga L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 10-60 см; гідроохтофіт, ентомофіл, автохор (рис. 160). Стебло висхідне, м’ясисте, порожнисте, голе, округле. Листкорозміщення супротивне. Листки черешкові, завдовжки 4-7 мм, широкоовальні, із заокругленою верхівкою, слабкопилчасті по краю, злегка м’ясисті. У пазухах листків часто розвиваються вегетативні бічні пагони.
Рис. 159. Вероніка джерельна
Рис. 160. Вероніка струмкова
Суцвіття - китиці, розміщені попарно у пазухах листків, косо спрямовані догори. Квітконіжки майже однакової довжини з приквітками. Віночок діаметром 4-9 мм, блідо-голубий із синіми жилками, яскраво- синій або темно-фіолетовий, перевищує чашечку. Плід - коробочка. Цвіте в травні-вересні. Розмножується насінням та кореневищами.
У проточних водоймах утворює стерильну холодостійку форму, здатну до зимової вегетації. Листки такої форми зближеніші, округлі. Рослина харчова.
Нею живляться прісноводні ракоподібні, зокрема гаммаруси, бокоплави.
Зростає по берегах струмків, річок, озер, болотах по всій Україні, але в Криму тільки в гірських районах та на Південному березі.
Вероніка щиткова (Veronica scutellata L.). Багаторічна рослина, заввишки 10-50 см; улігінозофіт, ентомофіл, автохор. Стебло висхідне, тонке, соковите. Листки вузьколанцетні, гострі, віддалено-дрібнозубчасті, сидячі.
Суцвіття - китиці, розміщені у пазусі лише одного з двох супротивних листків. Віночок блідо-голубий або майже білий, з рожевими або темно-синіми жилками, діаметром 4-5 мм. Плід - коробочка, стиснута, з глибокою серцеподібної виїмкою на верхівці. Цвіте в травні-вересні. Розмножується насінням.
Зростає на вологих луках, болотах, багнистих берегах річок у більшій частині України, але в Степу рідко, в Криму тільки в горах, рідко.
Шолудивник болотний (Pedicularis palustris L.). Однорічна або дворічна рослина, заввишки 20-60 см; плейстогелофіт, ентомофіл, анемохор. Стебла висхідні, розгалужені, часто червонуваті, вгорі покриті листками. Листки в обрисі ланцетні, пірчасторозсічені, кінцеві сегменти хрящоподібно потовщені.
Суцвіття негусте, колосоподібне. Квітки двостатеві, зигоморфні. Оцвітина подвійна. Чашечка трубчаста, дволопатева, коротша трубки віночка, з трав’янистими надрізано-зубчастими частками. Верхня губа віночка з двома гострими зубцями нижче верхівки і двома тупими зубцями по боках, нижня по краю війчаста, рожева. Формула квітки - ↑K(5)C(5)A2G(5).
Плід - яйцеподібна коробочка, завдовжки 3-16 мм, косо надрізана на верхівці, рівна з чашечкою або на 1/3 довша від неї. Цвіте в червні-серпні.
Зростає на заболочених луках, осоково-гіпнових болотах і торф’яниках у Карпатах рідко, на Поліссі та в Лісостепу часто.