БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
Х. НАСІННІ РОСЛИНИ
Родина Пухирникові (Lentibulariaceae)
Комахоїдні, водні або болотні трав’яні рослини з цілісними, зібраними у прикореневу розетку або з розсіченими на частки листками. Квітки неправильні; чашечка дво- або п’ятироздільна; віночок двогубий, з короткою трубочкою і шпоркою біля основи. Тичинок дві, прикріплених у зіві віночка біля основи верхньої губи. Маточка одна, з одногніздою зав’яззю, з надзвичайно коротким стовпчиком і трилопатевою приймочкою. Формула квітки - ↑K(2),(5)C(2)+(2)A2G1. Плід - одногнізда багатонасінна коробочка.
Родина налічує 4 роди і 180 видів, поширених в арктичній, помірній і тропічній зонах. В Україні - 2 роди, 7 видів.
Товстянка звичайна (Pinguicula vulgaris L.). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 30-100 см. Віночок синювато-фіолетовий, разом зі шпоркою завдовжки 15-20 мм; шпорка шилоподібна, пряма, в два рази коротша за довжину віночка. Листки продовгувато-еліптичні, тупі, майже сидячі, зібрані в густу прикореневу розетку. Цвіте в травні-серпні.
Зростає на мохових болотах і болотистих луках в Карпатах, Прикарпатті, Росточчі-Опіллі, на Західному Поліссі, у Правобережному Лісостепу. Охороняється, занесена до «Червоної книги України».
Пухирник малий (Urticularia minor L.). Багаторічна комахоїдна рослина, заввишки 5-25 см; гідрофіт, гідатофіт, сциофіт, ентомофіл, гідрохор (рис. 161). Корені редуковані. Стебла нитчасті, завдовжки 520 см, галузисті, вільно плаваючі в поверхневих шарах води, листкорозміщення чергове. Листки трироздільні, їхні частки повторно дихотомічно розсічені на нитчасті голі (без війок) частки з маленькими косояйцеподібними пухирцями діаметром до 2 мм (іноді їх немає).
Рис. 161. Пухирник малий
Усі листки однакові за будовою і можуть нести ловильні пухирці діаметром 1-1,5 мм. Пухирець має клапан, який відкривається всередину, і закриває дрібних водних тваринок, що потрапили до нього. Квітки зигоморфні, дрібні, з двогубими чашечкою та віночком.
Пелюстки 7-10 мм завдовжки, блідо-жовті, з бурувато-червоними смужками на плоскій опуклині нижньої губи. Шпорка коротка, конусоподібна, у вигляді тупого горбочка. Нижня губа віночка з відігнутими вниз краями і невисокою опуклиною, яка не затуляє вхід у зів.
Суцвіття - китиця з двох-семи квіток. Квітконосні пагони безбарвні. Квітки дрібні, двостатеві. Плід - куляста поникла коробочка, діаметром до 5 мм. Цвітіння надводне, генеративні пагони підводяться на 10 см над поверхнею води. Цвіте в червні-серпні. Розмножується вегетативно (туріонами і окремими частинами рослини), надзвичайно рідко насінинами, яких налічується на одній рослині від однієї до трьох.
Індикатор мілководних, невеликих кислих замкнених і малопроточних водойм з пониженим рівнем води або пересихаючих у літньо-осінній періоди. Піонерний вид бідних на поживні речовини водойм, що знаходяться на початковій стадії розвитку.
Кормова, декоративна рослина. Зростає на торфових болотах, мілководдях малопроточних водойм. Оптимальна глибина від 5 до 100 см. В умовах коливання рівня води життєвість видів знижується. Поширена рослина на Західному Поліссі, Лісостепу (розсіяно), Степу (на півночі).
Пухирник середній (Utricularia intermedia Hayne). Багаторічна трав’яна рослина, заввишки 7-30 см; гідрофіт, ентомофіл, гідрохор. Корені відсутні. Пагони двох типів. Одні - з редукованими, безбарвними, нитчастими, простими або дво-трироздільними листками, на кінцях яких утворюються пухирці, діаметром 2-3 мм, якими рослини закріплюються у донному мулі. Інші пагони слабко розгалужені, плаваючі, завдовжки до 20 см, густо вкриті зеленими листками без пухирців. Листки розміщені дворядно, дихотомічно розсічені на нитчасті частки (до 1 см), по краях яких є 4-10 щетинок. Квітконосне стебло з 2-6 квітками, на довгих ніжках. Квітки зигоморфні, з двогубими чашечкою та віночком, завдовжки 1012 см, двостатеві. Пелюстки завдовжки 12-15 мм, світло-жовті, з червонуватими смужками у зіві, випуклина нижньої округлої губи затуляє зів віночка. Шпорка довгаста, завдовжки 8-15 (18) мм, шилоподібно- конусоподібна, довжина її в кілька разів більша за ширину, прилягає до нижньої губи віночка. Суцвіття - китиця, з двох-шести квіток, плід - куляста коробочка. Цвітіння надводне, генеративні пагони підводяться на 10-15 см над поверхнею води. Цвіте в червні-серпні. Вегетативне розмноження фрагментами пагона та туріонами переважає над насіннєвим.
Зростає на торфових болотах, мілководдях заболочених стариць, озер на Поліссі і в Лісостепу.
Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). Багаторічна комахоїдна трав’яна рослина, 30-100 см; плаваючий гідрофіт, сциофіт, ентомофіл, гідрохор. Корені редуковані, рослина заякорюється у мулистому дні нижньою частиною пагонів або вільно плаває у товщі води. Вегетативні пагони однотипні з численними пухирцями (до 200) й однаковими, світло- зеленими листками. Листки сидячі, завдовжки 1-8 см, багатократно пірчасторозсічені на тонкі нитчасті війчасті частки. На листках розміщені дрібні, всередині порожнисті пухирці з клапанами, які тріщать під час виймання рослини із води. Вхід у пухирець щільно закритий клапаном, який при поштовху легко відкривається досередини, але як тільки тиск із зовні припиниться, клапан завдяки еластичності набуває попереднього положення. Коли дрібна водяна тваринка проникає в пухирець, вона швидко гине, продукти розпаду йдуть на живлення рослини. Довжина листків 1,0—2,5 см, діаметр пухирців 2-3 мм. Рослина утворює кулясті туріони, діаметром до 1 см, і з зближених листків на верхівках пагонів, за допомогою яких перезимовує. Квітки зигоморфні, крупні, двостатеві зі шпоркою. Чашечка та віночок двогубі. Пелюстки завдовжки 10-20 мм, жовті, із жовто-гарячими смужками на випуклині нижньої губи і бурувато-червоною, тупо конічною шпоркою. Верхня губа майже дорівнює випуклині нижньої, притупленої, вниз відігнутій губі. Квітконосний пагін буруватий, завдовжки 15-30 см. Суцвіття - китиця з п’яти-десяти квіток. Плід - багатонасінна куляста коробочка. Цвітіння надводне. Квітконоси на період цвітіння підводяться на 15-30 см над поверхнею води. Цвіте в червні-липні (вересні). Розмножується вегетативно (фрагментацією пагонів та кулястими туріонами) і насінням.
Індикатор евтрофних замкнутих і малопроточних водойм, а також мезотрофних водойм із розвитком процесів підвищення трофності, мулистого, мулисто-піщаного, мулисто-торфянистого і торф’янистого дна. Перспективна кормова і декоративнарослина. Нею живляться черевоногі молюски (ставковики), попелиці, личинки комах.
Росте в озерах, старицях, у стоячих водоймах, на болотах, у канавах. Оптимальна глибина 25-100 см. В умовах коливання рівня води особини розвиваються слабше. Поширена рослина в Лісостепу, Поліссі, Степу (рідко), Закарпатті (спорадично), Криму (рідко).
Пухирник Брема (Utricularia intermedia Hayne). Багаторічна трав’яна комахоїдна рослина, заввишки 5-50 см; плаваючий гідрофіт, плейстофіт, сциофіл, ентомофіл, гідрохор. Наявні два типи вегетативних пагонів: одні - несуть зелені листки без пухирців, їх частки на верхівці тупі, але з більш менш довгим щетипонодібним вістрям, по краях з 4-12 щетинками; інші - безбарвні листки з вущими частками, але несуть пухирці з клапанами, що відкриваються всередину. У вільно плаваючих рослин спостерігаються перехідні форми між обома видами пагонів. Кожний зелений листок з 8-10 пухирцями, а безбарвні - з 1-8. Листки з 9-25-50 лінійними частками. Корені редуковані.
Суцвіття - китиця із двох-шести квіток. Квітконосний пагін безбарвний. Квітки двостатеві, чашечка і віночок двогубі. Віночок 7-10 мм довжини, жовтий, з червоними смужками; шпорка коротка, циліндрична, у вигляді горбочка. Нижня губа віночка велика, кругла, зовсім плоска. Цвіте в червні-серпні. Плід - куляста коробочка. Розмножується вегетативно (бруньками) і насінням.
Трапляється в Закарпатті, рідко. Зростає, в заболочених озерах, старицях, канавах, наторф’яних болотах.
Індикатор оліго- і мезотрофних зазвичай замкнутих водойм і боліт з постійним рівнем води й мулисто-торфянистим дном.
Кормова і декоративна рослина.
Восени на кінцях стебел усіх видів пухирників утворюються щільні клубочки - зимуючі бруньки (туріони), які падають на дно водойми і в такому стані переносять зиму. Весною з них розвиваються молоді рослини.