БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
VI. СИСТЕМА РОСЛИННОГО СВІТУ
НИЖЧІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ
Порядок Батрахоспермові - Batrachospermatales
Об’єднує водорості гетеротрихального або псевдопаренхіматозного типу структури, таломи яких є одно- та багатоосьовими. Це прісноводні форми, що зростають як епіфіти у холодних гірських річках або великих торфових озерах та забарвлені в різні відтінки від червоного до оливковозеленого чи синьо-зеленого кольорів .
Характерними ознаками є наявність хрестоподібних тетраспорангіїв, відсутність ауксилярних клітин; формування карпогонів на коротких карпогоніальних гілочках та зі звичайних вегетативних клітин. Життєві цикли гапло-диплофазні, зі споричною редукцією та зміною поколінь.
Рід батрахоспермум - Batrachospermum (рис. 16). Талом побудований за одноосьовим типом і має вигляд тендітних невеличких (заввишки 3-8 см) синювато-зелених кущиків, що складаються з окремих пагонів. Останні схожі на нитки з нанизаним на них намистом. Таломи гаметофітів оточені товстим шаром слизу, диференційовані на однорядну центральну опірну нитку та кільчасто розміщені бічні гілочки-асимілятори. Опірна нитка складається з одного ряду великих безбарвних клітин, від яких беруть початок кільця асиміляторів, що рясно розгалужені та складаються з коротких барильцеподібних клітин із численними хлоропластами. Великі клітини опірних ниток біля основи талому покриті нещільно розміщеними тонкими багатоклітинними коровими нитками, що відгалужуються від основи ниток-асиміляторів. Макроскопічний гаметофіт - гаплоїдний і розвивається на мікроскопічному диплоїдному спорофіті.
Рис. 16. Загальнамікроскопічна будова талому Batrachospermum:
А - зовнішній вигляд гаметофіту; Б - фрагмент талому із «цистокарпіями»
Спорофіт представлений однорядними розгалуженими нитками, у верхівкових клітинах яких може відбуватися мейоз. Після мейозу такі клітини не перетворюються на тетраспорангії, а починають безпосередньо проростати у гаметофіти. Сперматангії утворюються з апікальних клітин асиміляторних ниток, карпогони - на коротеньких карпогоніальних гілочках, які можуть розміщуватись на різних частинах талому гаметофіта. Після запліднення зигота без періоду спокою ділиться і утворює щільну групу малоклітинних гонімобластів, у яких верхівкові клітини перетворюються на карпоспори. Структура, утворена гонімобластами з карпоспорами, має сферичну форму (вона трохи нагадує плід малини), зовні вкрита тонкою слизовою обгорткою і називається цистокарпієм. Карпоспори проростають в одноосьові розгалужені кущисті спорофіти.
Рід філофора - PhyllophoraРНуІІорНога. Таломи кущисті, представлені сланкими «пагонами», від яких підводяться вертикальні стебельця. Верхня частина кожного стебельця сплощена, розростається по краях і утворює пластину з потовщеною середньою частиною - ребром. Пластина рясно галузиться, часто по краях та на ребрі несе дочірні, молодші пластини. Таломи сформовані з серцевини, що має великі безбарвні клітини, та корового шару, який складається з дрібних щільно з’єднаних клітин, що розміщені поздовжніми вертикальними рядами (1-4).
Органи розмноження розміщуються на спеціальних листочках. Тетраспорангії та статеві органи розвиваються у нематеціях, розташованих на поверхні пластин уздовж ребра (рис. 17)
Види цього роду є цінною сировиною, з якої в Україні отримують агароїд (чорноморський агар). Найбільші скупчення видів роду Phyllophora відзначено в північно-західному районі Чорного моря (Філофорове поле Зернова) та районі КаркінІтської затоки (Мале філофорове поле), активний промисел яких (зокрема Phyllophora nervosa) проводився до середини 70-х років. Нині «Філофоровому полю Зернова» наданий статус морського заповідника, з метою збереження та відновлення природних запасів регіону.
Рис. 17. Філофораребриста Phyllophora nervosa -
продуцент агароїду