ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 3. ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

3.2 Епітеліальні тканини

3.2.1 Загальна характеристика та класифікація

Об'єднання клітин, що покривають поверхню тіла і вистеляють його порожнини, називають епітеліями (від лат ері — над, tele — сосочок). Епітеліальні тканини першими виникають у філогенезі і в процесі індивідуального розвитку організму. Вони являють собою пласти клітин — епітеліоцитів, які мають різну форму й будову в різних епітеліях. Між клітинами епітелію немає міжклітинної речовини і вони тісно пов’язані між собою за допомогою щільних з’єднань — десмосом. Епітелій завжди межує з підлеглою пухкою сполучною тканиною через базальну мембрану. Базальна мембрана побудована із аморфної речовиїн та фібрилярних структур. У базальній мембрані містяться вуглеводно-білково- ліпідні компоненти, від яких залежить вибіркова проникність для речовин. Товщина базальної мембрани досягає 1 мкм. В епітелії відсутні кровоносні судини. Через граничні положення епітеліального пласта обидві його поверхні знаходяться у різних умовах і тому мають різну будову. Якщо пласт складається із одного шару клітин, то кінець клітини апікальний з боку зовнішнього середовища буде більш-менш помітно відрізнятися від протилежного (базального) кінця наявністю таких утворень, як мікроворсинки, щіточкова облямівка, війки тощо. Якщо епітеліальний пласт складається із багатьох шарів клітин, то шари, що лежать ближче до зовнішнього середовища будуть мати іншу будову, порівняно з базальними. Це явище називають полярною диференціацією.

З нею пов'язане і розміщення органел. Так, мітохондрії часто розміщуються ближче до базального полюса, а пластинчастий комплекс — між ядром і апікальним полюсом клітин. У багатошаровому епітелії полярна диференціація спостерігається між будовою клітин різних шарів.

Епітеліальні тканини характеризуються великою здатністю до регенерації. Вона здійснюється постійно і називається фізіологічною регенерацією, репаративна регенерація виникає після пошкодження.

Епітелій є у різних органах, і відповідно різноманітний як у будові, так і в функціональних властивостях. Епітелій, що покриває шкіру, відмежовує внутрішнє середовище тіла від зовнішнього, є пограничною тканиною, виконує захисну функцію проти дії мікробів, хімічних та фізичних чинників. Епітелій, що покриває внутрішні органи, які знаходяться у порожнинах тіла, створює умови для їх рухливості — при скороченні серця, перистальтиці кишечнику тощо. Значне місце належить епітелію у забезпеченні обміну речовин, виділенні речовин обміну, секреції тощо.

Поверхневий епітелій бере участь в обміні речовин. Так, через епітелій кишки всмоктуються в кров і лімфу продукти травлення. Через епітелій ниркових канальців виділяються продукти обміну, шкідливі для організму. Залозистий епітелій виконує секреторну та інкреторну функції. Він синтезує і виділяє різні секрети, ферменти, молоко, гормональні речовини, тощо.

Класифікація епітеліальної тканини, (схема №1).

Класифікація епітеліальної тканини як і інших тканин грунтується на основі трьох ознак:

1) Походження (генезіс). 2) Морфологія. 3) Функція

Відповідно до розвитку із ембріональних тканинних зачатків розрізняють п’ять типів епітелію:

V Епідермальний епітелій утворюється із ектодерми. Має багатошарову або багаторядну будову і виконує переважно захисні функції. Наприклад багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри.

Ентодермальний епітелій розвивається з ентодерми і по будові одношаровий, стовпчастий (призматичний). Він здійснює процеси всмоктування речовин. Наприклад, одношаровий облямівковий епітелій тонкої кишки, що виконує залозисту функцію.

Мезодермальний епітелій (нирковий і целомічний) розвивається із мезодерми. Це простий одношаровий, плоский та стовпчастий епітелій. Він виконує бар’єрну та екскреторну функцію. Наприклад, плоский епітелій серозних оболонок, кубічний і стовпчастий епітелій ниркових канальців.

Схема 1. Морфологічна класифікація епітеліїв.

Епендимогліальний - спеціальний епітелій, що вистиляє порожнини головного і спинного мозоку. Джерелом його утворення є нервова трубка.

Ангіодермальний епітелій має мезенхімне походження і утворює внутрішній шар кровоносних і лімфатичних судин. Ці плескаті клітини в кровоносній системі мають назву ендотеліоцити.

Морфологічна класифікація грунтується на відношенні клітин епітелію до базальної мембрани. Відповідно до цього епітелії поділяють на: простий-одношаровий і багатошаровий.

Простий епітелій може бути однорядним і псевдобагатошаровим (багаторядним). Клітини простого однорядного епітелію можуть мати плоску, кубічну та стовпчасту форму.

У псевдобагатошаровому епітелії всі клітини розміщені на базальній мембрані, але мають різну висоту, тому їх ядра розміщені на різних рівнях і утворюють декілька рядів.

Багатошаровий епітелій поділяють на: багатошаровий плоский зроговілий, незроговішй та перехідний. Клітини цього епітелію мають різноманітну форму.