ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розділ 4. СПЕЦІАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

4.1 Органи нервової системи

4.1.1 Спинний мозок

Спинний мозок розміщений в спинномозковому каналі і складається із двох симетричних половин, розділених вентральною серединною борозною і дорсальною серединною перегородкою. Обидві половини з'єднуються між собою за допомогою сірої комісури, де знаходиться центральний канал спинного мозку (рис. 84).

Спинний мозок, як і головний, оточений трьома сполучнотканинними оболонками — твердою, павутинною, і м’якою, які утворюють щілиноподібні підоболонкові простори (субдуральний і субарахноідальний). Каудальний кінець спинного мозку переходить в кінцеву нитку, а краніальний - безпосередньо в довгастий мозок. Центральну,(частину спинного мозку становить сіра речовина, що містить мультиполярні нервові клітини, які утворюють ядра спинного мозку. Периферійна частина його - біла речовина, утворена сукупністю нервових волокон, що входять до складу різних провідних шляхів центральної нервової системи.

Рис. 84. Схематичний розріз спинного мозку:

1-2 — рефлекторні шляхи свідомих пропріоцептивних відчуттів та дотику;

3-4 — рефлекторні шляхи пропріоцептивних імпульсів; 5 — рефлекторні шляхи температурної та больової чутливості;

6-дорсальний власний пучок; 7-латеральний власний пучок; 8-вентральний власний пучок; 9-дорсальний та 10— вентральний спиномозочкові шляхи; 11-спинно-таламічний шлях; 12-ніжний пучок; 13-клиноподібний пучок; 14-руброспинальний шлях;

15-таламо-спинальний шлях; 16-вестибуло-спинальний шлях; 17-ретикуло- спинальний (пірамідний) латеральний шлях;

20-кортико-спинальний (пірамідний) вентральний шлях; 21-власне ядро дорсального рогу; 22-грудне ядро Кларка;

23,24 — ядра проміжної зони; 25-латеральне ядро (симпатичне); 26-ядра вентрального рогу.

Сіра речовина має вигляд метелика з розправленими крилами, середню її частину називають сірою спайкою (комісурою). Кожна половина сірої речовини має дорсальні та вентральні роги, в грудних і поперекових сегментах спинного мозку можна виділити верхньобоковий відділ вентральних рогів, як латеральні роги. Сіра речовина утворена

мультиполярними нейронами, мієліновими (м'якотними) і безмієліновими (безм'якотними) нервовими волокнами і нейроглією. Групи нервових клітин з однаковим функціональним значенням утворюють ядра сірої речовини.

За морфологічними ознаками локалізації, участю в передачі нервового імпульсу в складі сірої речовини спинного мозку можна виділити такі види нейронів: корінцеві — нейрити цих клітин виходять за межі спинного мозку в складі його вентральних корінців; внутрішні- клітини-нейрити останніх утворюють синапси на клітинах сірої речовини спинного мозку; пучкові нейрони — їх нейрити формують у білій речовині особливі пучки, які проводять нервові імпульси від певних ядер спинного мозку в його інші сегменти, або у відповідні відділи головного мозку, утворюючи провідні шляхи центральної нервової системи. В сірій речовині виділяють ділянки, які відрізняються нейтальним складом, а також характером волокон і нейроглії. Так, в дорсальних рогах сірої речовини виділяють губчастий шар, желатинозну речовину, власне ядро дорсального рога, його дорсальне ядро, або ядро Кларка. Губчастий шар дорсального рога містить дрібні пучкові нейрони, які занурені в широкопетлистий гліальний остов. Желатинозна речовина утворена переважно елементами глії, у якій містяться, в незначній кількості, дрібні пучкові клітини. В складі дорсального рога розміщене власне ядро дорсального рога (грудне ядро) і значна кількість дифузно розсіяних дрібних мультиполярних вставних нейронів. Власне ядро дорсального рога містить пучкові клітини, аксони яких через передню білу спайку переходять на протилежний бік спинного мозку в боковий канатик білої речовини, де вони утворюють вентральний спинномозочковий та спинноталамічний шлях.

Дорсальні роги містять значну кількість дрібних мультиполярних асоціативних і комісуральних нейронів, нейрити яких утворюють синапси на клітинах сірої речовини спинного мозку свого боку (асоціативні), або протилежного (комісуальні). Грудне ядро (ядро Кларка) утворене великими нейроцитами, а їх аксони входять до складу бокового канатика білої речовини свого боку і в складі дорсального спин- номозочкового шляху (Флексига) входять в мозочок. Нервові клітини проміжної зони сірої речовини утворюють два ядра: медіальне проміжне, нейрити якого приєднуються до волокон вентрального спинномозочкового шляху (Говерса) свого боку, і латеральне проміжне, в якому знаходяться асоціативні клітини симпатичної частини нервової системи. Аксони цих клітин через вентральні спинномозкові корінці залишають спинний мозок і формують білі сполучні гілки симпатичного стовбура. Ядра вентральних рогів сірої речовини утворені найбільшими нейронами спинного мозку (100-150 мкм в діаметрі). їх нейрити утворюють основну масу нервових волокон вентральних корінців.

Через змішані спинномозкові центри вони входять у скелетні м'язи і закінчуються в моторних нервових закінченнях. У вентральних рогах сірої речовини спинного мозку розрізняють дві групи мотонейронів: медіальну, що іннервує м'язи тулуба і латеральну, характерну для ділянки шийного і поперекового потовщення спинного мозку. Латеральне ядро вентральних рогів містить нейроцити, що іннервують м’язи кінцівок.

У сірій речовині розсіяні нервові клітини. Аксони їх у білій речовині діляться на довшу висхідну і коротшу низхідну гілочки. Ці волокна утворюють власні (основні) пучки білої речовини (їх у спинному мозку три пари), які прилягають безпосередньо до сірої речовини, утворюючи багато колатералей, що закінчуються синапсами на моторних нейронах передніх рогів 4-6 суміжних сегментів спинного мозку.

Біла речовина спинного мозку складається із мієлінових нервових волокон та опорного нейрогліального остова. Нервові волокна в білій речовині утворюють провідні шляхи (комплекси волокон) — ділянки певних рефлекторних дуг. До складу провідних шляхів слід віднести: власні шляхи рефлекторного апарату спинного мозку: з'єднуючі шляхи центрів спинного і головного мозку; висхідні (аферентні); низхідні (еферентні). Ті провідні шляхи, що не виходять за межі спинного мозку і служать для з'єднання різних його сегментів, називають короткими, а ті, що з'єднують окремі сегменти спинного мозку з ядрами головного — довгими. Короткі провідні шляхи беруть участь в утворенні двонейронних рефлекторних дуг. їх чутливі нейрони являють собою гісевдоуніполярні нейроцити, розміщені в спинальних гангліях дорсальних спинномозкових корінців. Усі нервові волокна провідних шляхів мають однакову будову, їх можна розрізнити лише шляхом застосування біологічного експерименту. Центральний канал спинного мозку вкритий епендимою, клітини якої у зародка мають війки.