ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Розвиток і ріст волосини відбувається за рахунок епідермісу, який у вигляді тяжів вростає у шкіру, на кінці яких у вигляді колби формується волосяна цибулина. В її середину вростає мезенхіма й утворює волосяний сосочок, багатий на судини, мезенхіма навколо кореня волосся утворює сполучнотканинну сумку, а також непосмуговані м’язи, що підіймають волосся. Середня частина епітеліального зачатка волосини утворює вип'ячування, із якого розвиваються сальні залози. Клітини цибулини інтенсивно розмножуються і дають початок кореню та стрижню.

У волосині розрізняють дві частини: стрижень і корінь.

Стрижень — частина волосини, що виступає на поверхні шкіри, корінь закінчується цибулиною і знаходиться у товщі шкіри. В місці переходу кореня в стрижень епідерміс утворює заглиблення — волосяну лійку.

Корінь волосини міститься у фолікулі — волосяному мішечку, стінка якого утворена внутрішньою та зовнішньою епітеліальними (кореневими) піхвами. Фолікул оточений сполучнотканинною піхвою — волосяною сумкою. Волосяна цибулина являє собою матрицю — частину волосся, із якої воно росте (рис. 125).

Рис. 125. Схема будови волосу:

1- волосяна сумка; 2-кіркова; 3-мозкова речовина; 4-кутикула; 5-зовнішня епітеліальна піхва; 6-два шари внутрішньої епітеліальної піхви; 7-волосяна цибулина; 8-волосяний сосочок; 9-волосяна лійка; 10-сальна залоза; 11 -м'яз, що піднімає волосся; 12-ростковий шар епідермісу; 13-роговий шар епідермісу.

У структурі волосу розрізняють мозкову речовину, кіркову та кутикулу. Мозкова речовина розміщується у центральній частині волоса і має місце в довгому та щетинистому волоссі. Мозкова речовина складається з клітин полігональної форми з ацидофільними гранулами трихогіаліну в цитоплазмі та зернами пігменту. Пігмент утворюється у волосяній цибулині меланоцитами.

Кіркова речовина — основна частина волосини. Процеси зроговіння у кірковій речовині відбуваються досить інтенсивно. Кіркова речовина складається з плоских зроговілих лусочок, останні містять кератин, залишки ядер у вигляді тоненьких пластинок та зерна пігменту.

Кутикула складається із зроговілих лусочок, що покривають кіркову речовину у вигляді черепиці. У тварин кожного виду форма та розміщення лусочок кутикули специфічні. Біля волосяної цибулини кутикула утворена циліндричними клітинами, що лежать перпендикулярно до кіркової речовини.

Внутрішня епітеліальна коренева піхва є похідним волосяної цибулини, у верхніх відділах на рівні протоки сальних залоз вона зникає. У нижніх відділах внутрішня епітеліальна піхва має три шари: кутикулу, внутрішній шар, клітини якого містять гранули, і зовнішній (блідий) епітеліальний шар. Всередині та у верхніх відділах коріння усі ці шари зливаються, і внутрішня коренева піхва тут складається лише з повністю зроговілих клітин.

Зовнішня епітеліальна коренева піхва утворюється із епідермісу шкіри. Вона досягає волосяної цибулини. В ділянці лійки волосу зовнішня епітеліальна піхва в своєму складі має базальний, остистий і поверхневий шари. Клітини поверхневого та остистого шарів поступово зникають і на рівні волосяної цибулини вона складається із 1-2-х рядів клітин базального шару.

Коренева сполучнотканинна волосяна піхва в своєму складі має базальну мембрану, зовнішній поздовжній та внутрішній циркулярний шари волокон.

Будова волоса у різних видів ссавців і, навіть, у різних частинах тіла має свої особливості. Різновиди волоса тісно пов'язані з породними ознаками овець, кіз, кролів, собак, котів. Розрізняють волосся покривне — воно завжди з мозковою речовиною, щетинисте — у свині — має різну товщину по довжині, на кінці роздвоюється, шерстне — тонке, дуже звивисте, часто без мозкової речовини.

Волосся чілки, гриви, щітки у коней, хвостове — у великої рогатої худоби належить до групи довгого. У шкірі голови тварин, особливо навколо носових отворів, очей, ротової порожнини знаходиться довге й товсте волосся. Його кореневі цибулини розміщені між внутрішнім і зовнішнім шарами сполучнотканинної сумки, де є синуси, вистелені ендотелієм і заповнені кров'ю. Це волосся сприймає відчуття на дотик.

Линька. Заміну волосся, що відбувається одночасно на значній частині тіла, називають линькою. Розрізняють ювенальну (вікову), періодичну та перманентну линьки. Ювенальна линька відбувається до статевозрілого віку, періодична — пов’язана з сезоном року, перманентна — у тварин відбувається постійно.

Линька починається з порушення кровообігу в волосяному сосочку і утворення клітин у корені волосини, який відокремлюється від продукуючих його клітин. Нова волосина відростає у результаті регенерації цибулини і волосяного сосочка, які розвиваються так, як і в ембріональний період. Коли нова волосина досягає місця прикріплення м’яза, стара, внаслідок її скорочення, виштовхується і випадає.