ЦИТОЛОГІЯ, ГІСТОЛОГІЯ, ЕМБРІОЛОГІЯ - 2008

Додаток 2

СХЕМАТИЧНА БУДОВА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ

Рис. 1. Схема будови червоного кісткового мозку (за Максимовим):

а - нормоцити; б - еритробласти; в - еритроцити; г - еозинофільні мієлоцити; д - еозинофільні метамієлоцити; є - мегакаріоцити;

ж - мієлобласти; з - ретикулярні клітини; і - макрофаги; к - артеріальний капіляр; л - венозний синусоїд: м - жирові клітини.

Рис. 2. А - капіляри, артеріоли і венули м’якої мозкової оболонки головного мозку. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400):

1 - кровоносний капіляр; 2 - артеріола; 3 - венула; 4 - ендотеліальні клітини; 5 - ядро адвентиційної клітини; 6 - ядро гладенької м’язової клітини; 7 - клітини рихлої волокнистої сполучної тканини. Б - артерія м'язового типу (стегнова артерія). Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400): 1 - внутрішня оболонка; 2 - внутрішня еластична мембрана; 3 - середня м'язова оболонка;

4 - зовнішня еластична мембрана; 5 - зовнішня оболонка; б - судини судин. В - вена. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400):

1 - внутрішня оболонка; 2 - середня м'язова оболонка; 3 - зовнішня оболонка; 4 - судини судин (за Алмазовим і Сутуловим).

Рис. 3. Фронтальний розріз через череп, мозкові оболонки і мозок (із Кляра):

зелений - тверда мозкова оболонка; синій - павутинна і червоний - м'яка мозкові оболонки: а - шкіра, б - синуси,

г - субдуральний і д - синусоїдальний простори; є - кора півкуль; ж - їх біла речовина.

Рис. 4. Схема різних типів взаємовідношень між артеріальними і венозними судинами:

А - капіляри загального типу; Б - синуозні капіляри; В - артеріо-венозні анастомози; Г- артеріальна чудова сітка; Д - венозна чудова сітка; а - артеріола; б - капіляри; в - венула; г - синусоїди; д - артеріо-венозний анастомоз; є - дрібна артерія; ж - дрібна вена;

з - артеріальна чудова сітка; і - венозна чудова сітка; к - капіляри загального типу.

Рис. 5. Розвиток лімфатичних вузлів (за Штером):

А - рання і Б - більш пізня стадії; а - ущільнена мезенхіма; б - сітка лімфатичних судин; в - крайовий синус; г - капсула; д - вирости крайового синуса; є - м'якотні тяжі; ж - лімфатичний вузлик; з - приносні; і - виносні лімфатичні судини; к - артерія; л - вена.

Рис. 6. Схема структури селезінки:

А - кінь; Б - собака; В - кішка; Г - свиня; Д - жуйні; Е - кролик; Ж - людина; а - капсула; б - трабекули; в - судинні піхви; г - гладенькі м’язові клітини; д - лімфатичний вузлик селезінки; е - остов ретикулярної тканини; ж - селезінкові артерії; з - вена; трабекулярні артерії; і - артерія; к - вена; л - пульпарна артерія; м - центральна артерія; н - артерія (щіточки); о - артеріальний капіляр, зникаючий у ретикулярній тканині або той, що закінчується, п - колбою з пористими стінками; р - венозний синус; с - кров у пульпі;

т - лімфатичні вузлики.

Рис. 7. А - передня доля гіпофіза (за Штером); Б, В - щитовидна залоза:

а - капіляри; б - хромофобні; в - ацидофільні; г - базофільні аденоцити. Гіперфункція. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400);

1 - фолікул щитоподібної залози; 2 - високі тиреоїдні клітини; 3 - вакуоль у колоїді; 4 - волокниста сполучна тканина з кровоносними судинами. Гіпофункція. Пофарбування гематоксилін еозином (зб. 400): 1 - фолікул щитоподібної залози: 2 - плоскі тиреоїдні клітини;

3 - колоїд; 4 - волокниста сполучна тканина з кровоносними судинами (за Алмазовим і Сутуловим).

Рис. 8. Епіфіз коня (за Баргманом):

а - пінеальні; б - гліальні; в - пігментні клітини.

Рис. 9. Надниркова залоза:

А - пофарбування залізним гематоксиліном за Гейденгайном (зб. 280): 1 - скупчення гангліозних клітин, пучок нервових волокон і кровоносні судини; 2 - капсула наднирника; 3 - кіркова речовина (інтерреналова система): а - клубочкова зона (клітини виробляють мінералокортикоїди), б - пучкова зона (клітини виробляють глюкокортикоїди), в - сітчаста зона (клітини виробляють стероїди),

г - сполучнотканинні прошарки; 4 - мозкова речовина (адреналогенна система); 5 - синусоїдні капіляри; Б - накопичення ліпідів у кірковій речовині наднирника. (Пофарбування Суданом III гематоксиліном) (зб. 400): 1 - клубочкова зона: 2 - пучкова зона; 3 - сітчаста зона; 4 - ліпіди в спонгіоцнтах пучкової зони; 5 - прошарок сполучної тканини (за Алмазовим і Сутуловим).

Рис. 10. Шкіра без волосу.

Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 58): 1 - епідерміс; а - роговий шар; б - блискучий шар; в - зернистий шар; г - шипуватий шар; д - базальний шар; є - базальна мембрана; 2 - власна шкіра (дерма); а - сосочковий шар; б - сітчастий шар; в - вивідний проток потової залози; г - кінцевий відділ потової залози; 3 - підшкірна жирова клітковина; 4 - пластинчасте (фатерпачінієве) тільце (за Алмазовим і Сутуловим).

Рис. 11. Особливості будови великих слинних і підшлункової залоз:

А - привушна: Б - підщелепова; В - підшлункова заноза; а - вивідні протоки: б - посмуговані; в - вставні протоки; г - кінцеві відділи;

д - серозні клітини; є - слизові клітини; ж - серозні півмісяці; з - оксифільна; и - базофільна зони в клітинах підшлункової залози;

к - центроацинозні клітини; Г - підщелепова заноза. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 600): 1 - серозно-слизовий (змішаний) кінцевий відділ (а - слизові і б - серозні клітини); 2 - серозний кінцевий відділ; 3 - міоепітеліальна клітина; 4 - вставна протока;

5 - посмугована протока; 6 - міждолькова вивідна протока; 7 - міждолькова сполучна тканина; 8 - кровоносні судини (за Алмазовим і Сутуловим).

Рис. 12. А - Слизова оболонка дна шлунка. Пофарбування конго-червоним (зб. 400):

1 - високопризматичний епітелій слизової оболонки; 2 - власна пластинка слизової оболонки; 3 - шлункові ямки; 4 - власні затози дна шлунка; а - шийка (додаткові клітини); б - тіло (головні і парієтальні клітини); в - дно (головні і парієтальні клітини); 5 - м’язова пластинка слизової оболонки; Б - частина залози дна шлунка.

Схема: 1 - головні клітини; 2 - парієтальні; 3 - секреторні капіляри йдуть від тіла парієтальної клітини до просвіту залози.

Рис. 13. Печінка. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 140):

А-1 - долька (а - центральна вена, б - печінкові трабекули - балки; в - внутрішньодолькові синусоїдні капіляри); 2 - печінкова тріада

(а - міждолькова вена; б - міждолькова артерія; в - міждолькова жовчна протока). 1 - навколо-синусоїний кровоносний капіляр;

2 - навколосинусоїдний простір; 3 - гепатоцити; 4 - еритроцити; 5 - зірчаста ендотеліальна клітина; 6 - мікроворсинки печінкової клітини; 7 - гранулярна ендоплазматична сітка; 8 - агранулярна цитоплазматична сітка з зернами глікогену; 9 - мітохондрії;

10 - десмо- соми; 11 - ядро; 12 - ядерце; 13 - жовчний капіляр; 14 - лізосоми; 15 - ліпідні гранули (за Алмазовим і Сутуловпм).

Рис. 14. Схема будови легеневого ацинуса:

1 - трахея; 2 - ліва легеня; 3 - права легеня; 4 - головний бронх; 5 - легенева артерія; б - легенева вена; 7 - бронхіола; 8 - дихальна бронхіола; 9 - альвеолярні ходи; 10 - присінок; 11 - легеневі альвеоли; 12 - альвеоли (у розрізі); 13 - альвеолярні мішечки;

14 - бронхіальна вена; 15 - бронхіальна артерія; 16 - нерви; 17 - волокна гладенької мускулатури; 18 - лімфатичні судини;

19 - капілярна сітка альвеол: 20 - сполучнотканинний шар; 21 - сітка еластичних волокон; 22 - плевра (за Сінєльніковим).

Рис. 15. Нирка. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 56):

1 - сполучнотканинна капсула нирки; 2 - кіркова речовина: 3 - ниркові тільця;

4 - проксимальний і дистальний відділи нефрона; 5 - мозкові промені; 6 - мозкова речовина:

7 - прямі канальці (нисхідні і висхідні петлі нефрона, збиральні трубочки).

Рис. 16. Схема канальців і судин нирки:

а - капсула нефрона; б - проксимальний відділ; в - тонка і г - товста частини петлі нефрона; д - дистальний відділ; є і ж - його продовження; з - збиральний канадець; и - сосочковий канадець; к - дугова артерія; л - прямі артеріоли; м - радіальна артерія;

н - приносна артерія; о - артеріальний клубочок; п - виносна артерія; р - капіляри кіркової речовини; с - радіальна і т - зірчаста вени;

ф - вени мозкової речовини; х - дугова вена (за Траутманом і Фібігером).

Рис. 17. Яєчник. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 200):

А: 1 - зачатковий епітелій; 2 - білкова оболонка; З - кіркова речовина; 4 - первинні (примордіальні) фолікули; 5 - вторинні фолікули;

6 - пухирчастий фолікул; 7 - порожнина пухирчастого фолікула, заповнена рідиною; 8 - яйцеклітина (овоцит І порядку);

9 - пухирчастий фолікул, в якому яйценосний горбик і овоцит не потрапили в зріз; 10 - жовте тіло; 11 - атретичні тіла; 12 - мозкова речовина; 13 - сполучна тканина і кровоносні судини. Б: пухирчастий фолікул (граафів пухирець): 1 - яйцеклітина; 2 - блискуча зона;

3 - променевий вінчик; 4 - фолікулярні клітини зернистого шару; 5 - яйценосний горбик; 6 - порожнина пухирчастого фолікула, заповнена рідиною; 7 - сполучнотканинна покришка фолікула (зб. 400) (за Алмазовим і Сутуловим).