Генетика з основами селекції - М.П.Мигун - 2008
РОЗДІЛ IV. Мінливість та її генетичні засади
4.3.Явище множинного алеломорфізму
Уявлення про ген, як неподільну одиницю рекомбінації, мутації га функції було науково правильним на ранніх етапах генетики. Пізніше з’ясувалося, що ген являє собою складну одиницю спадковості. Численні дослідження показали, що один і той же ген може змінюватися, набувати різних станів. Це дуже чітко проявляється при забарвленні хутра у кроликів. Встановлено, що суцільне забарвлення у кроликів є домінантна ознака - чорний колір С. Він домінує над забарвленням горностаєвих кроликів ChCh - генотипу. В них кінцівки, хвіст, носова частина голови та вуха мають чорне забарвлення, а всі інші частини тіла - біле. При схрещуванні з кроликом- альбіносом і суцільно темне, і горностаєве забарвлення хутра домінують над суцільно білим забарвленням сс - генотипу. Схрещування кролика з горностаєвим забарвленням з білим (альбіносом) F1 - горностаєвий, a F2відбувається розщеплення: 3 горностаєвих: 1 білий (по типу моногібридного успадкування).
Таким чином, кожна пара генів цієї серії множинних алелей поводить себе в розщепленні як одна алельна пара. Якщо б вони були неалельні, то повинно бути розщеплення яке відповідає дигібридному або полігібридному схрещування. Однак цього не виявляється. При перевірці інших мутантних генів цієї серії в усіх випадках має місце моногібридне схрещування. Перший член гена С домінує над усіма, а са - альбінос є рецесивною по відношенню до всіх членів даної серії алелей. Інші члени цієї серії відображають проміжну пігментацію шерсті (ознаки).
Отже, ген забарвлення хутра у кроликів проявляється в трьох альтернативних станах, а взагалі таких станів деяких генів можуть бути десятки.
Будь-який ген А може мутувати до станів а1, а2, а3...аn, ген В до станів b1, b2, b3...bn.
Ми вже знаємо, що гени, які впливають на формування тієї самої ознаки і локалізовані в гомологічних точках гомологічних хромосом називаються алельними.
Оскільки один і той же ген може виступати в багатьох різних станах, які і складають серію множинних алелів, таке явище дістало назву множинного алеломорфізму.
Зауважимо, що в локусі хромосоми із серії множинних алелів у нормі може реалізуватися лише один алель. Це явище виявлене у вищих тварин (корів, кролів, мишей, морських свинок, дрозофіл), і рослин: кукурудзи, тютюну, гороху. У людей - групи крові.
Розповсюдженість цього явища обумовлена декількома причинами.
1. Множинний алеломорфізм збільшує резерв мутаційної мінливості в еволюції.
2. Збільшується діапазон комбінаційної мінливості.
3. Множинний алеломорфізм указує на те, що мутація гена не є остаточною одиницею спадкової мінливості. Ген має складну структуру.
Вивчення множинних алелів показало, що ген є дробною одиницею спадковості (що ми розглянули у розділі 2.2).