Генетика з основами селекції - М.П.Мигун - 2008

РОЗДІЛ І. Генетика як наука

1.2. Етапи розвитку генетики

Спроба людства зрозуміти явища спадковості й мінливості сягає своїм корінням незапам’ятних часів. Протягом усього періоду існування і розвитку людина намагається зрозуміти і з’ясувати таємниці явища

народження і розвитку живих істот. Багато знадобилось часу і досліджень, перш ніж людська думка осягнула істинні закономірності спадковості. Основи цього вчення були закладені у 1865 р. Г. Менделем у праці "Досліди над рослинними гібридами". Однак, сучасники не змогли оцінити дослідження Г. Менделя протягом 35 років. Тільки у 1900 році одночасно і незалежно один від одного Г. де Фріз (Нідерланди), К.Корренс (Німеччина) і Е.Чермак (Австрія) повторно перевідкрили основні закономірності успадкування. Тому роком "народження" генетики вважається 1900 рік. Згодом з’ясувалося, що закономірності, встановлені Г. Менделем, мають універсальний характер і прослідковуються як на тваринних, так і рослинних об’єктах. Протягом 100 років генетика формувалась як самостійна біологічна наука і отримала широке визнання. Сучасні вчені розвиток генетики поділяють на три етапи.

Перший (1900-1930 р.р.) - це етап класичної генетики, пов’язаний зі створенням дискретної теорії спадковості (менделізм). В. Бетсон (1906 р.) назвав цю науку генетикою. В.Йоганнсен (1903-1909 р.р.) вводить у генетику поняття "ген", "генотип", "фенотип". Відкривається явище зчепленого успадкування та хромосомна теорія спадковості Т. Г. Морган (1911 р.) та ін.

Другий етап (1930-1953 р.р.) позначений розвитком експериментального мутагенезу; доведено, що ген являє собою дискретну систему; обґрунтовано принцип генетики популяцій і еволюційної генетики; зародження біохімічної генетики; отримані докази генетичної ролі ДНК; з’ясовано правило закономірності нуклеотидів.

Третій етап розвитку генетики розпочався в 1953 році (період молекулярної генетики) після розшифровки структурної будови молекули ДНК, зробленого Л.Уотсоном і Ф.Кріком. Це період інтенсивного розвитку молекулярної генетики, який продовжується і нині. Генно-інженерні підходи забезпечили новий рівень розвитку генетики, які дають можливість маніпулювати індивідуальними генами, отримувати в штучних умовах їх нові поєднання, переносити гени одних організмів у клітини інших тощо.