РИБИ РОДИНИ КОРОПОВИХ (CYPRINIDAE) ВОДОЙМ УКРАЇНИ - В. В. Заморов - 2015

РІД КАРАСЬ (КАРАСЬ) CARASSIUS JAROCKI

Таблиця для визначення видів роду карась Carassius

1 (2). Зубчики на останньому нерозгалуженому промені спинного і

анального плавців дрібні, численні (до 30 шт.). Верхній край спинного плавця опукло-заокруглений. На першій зябровій дужці не більше 35 зябрових тичинок. Черевна порожнина світла (руда) Карась золотий - С. carassius

2 (1). Зубчики на останньому нерозгалуженому промені спинного і анального плавця грубі, нечисленні (до 10-15 шт.). Верхній край спинного плавця зрізаний прямо, часто з невеличкою виїмкою. На першій зябровій дужці не менше 38 зябрових тичинок. Черевна порожнина темна (чорна).

3 (4). Зябрових тичинок 38-45. У бічній лінії (26) 28-30 (31) лусок, над бічною лінією звичайно понад 7 (до 8 і більше) лусок Карась китайський - С. auratus

4 (3). Зябрових тичинок 43-53. У бічній лінії 28-32 (33) луски, над бічною лінією звичайно не більше 7 лусок

Карась сріблястий - С. gibelio Карась звичайний (карась золотой) - Carassius carassius (Linnaeus) Морфологічні особливості: D III-IV 14-20; A III 5-7; P I 12-16; V II 6-8; C n I17 I n, загалом 25-30; l. l. 29-34; vert. 30-34; sp .br. 24-32; d. f 4-4. Довжина тіла найбільшого екземпляра 36 см, маса 1500 г, тривалість життя до 10-15 років (рис. 2).

Рис. 2. Карась звичайний Carassius carassius

Тіло коротке, високе, стиснуте з боків. У карася з пониззя Дунаю, який є номінативною формою даного виду, відмічено такі показники пластичних ознак: найбільша висота тіла близька до половини довжини тіла l і в 2,4 рази перевищує найбільшу товщину тіла. Краї спини та черева заокруглені. Криві бічного профілю тіла округлі. Лінія спини за головою круто підіймається вгору і досить рівномірною дугою тягнеться до кінця основи спинного плавця, яка порівняно довга. Черевний профіль менш опуклий і лише некрутою дугою іде від основи черевних плавців до кінця основи підхвостового плавця. Хвостове стебло коротке, стиснуте з боків і рівномірно досить високе, його довжина в середньому становить 16,5% l і майже не перевищує його висоти, дорівнюючи при цьому висоті А. Основа V починається дещо за вертикаллю через середину І, а основа D віддалена від кінця рила дещо більше. Довжина основи (34,7% І) і висота (19,1% І) D великі. Основа А коротка (12,3% І). Довжина Р дещо менша, довжина V трохи більша за 1/5 І, а довжина кожної лопаті С майже дорівнює У І. Кінці плавців ледве заокруглені, без вирізок. Вирізка хвостового плавця невелика. Останній нерозгалужений промінь D та А дещо потовщений, з помірним зазубренням по задньому краю. Тіло вкрите середнього розміру лускою, слабко скульптурованою. Бічна лінія посередині тіла, добре окреслена. Голова середнього розміру, довжиною менша від 1/3 І, висока. У процентах довжини голови її висота становила в середньому 92,4. Рило коротке, довжиною трохи більше 1/3 довжини голови. Очі середнього розміру. Діаметр ока більше за 1/5 довжини голови, воно розміщене дуже близько до її верхнього краю і значно ближче до кінця рила, ніж до заднього краю голови (заорбітальна відстань на 1/2 менша за довжину голови і в 1,4 разів більша за довжину рила). Лоб порівняно широкий (41,4% с). Рот невеликий, кінцевий, косо спрямований, висувний, його вершина лежить на рівні нижнього краю ока. Щелепи помірної довжини, верхня (27,8% с) значно коротша за нижню (36,8% с). За літературними даними, довжина кишечника у карася звичайного в 3-3,5 разів більша за довжину тіла І.

В Україні поширений переважно в замкнутих природних і штучних водоймах басейнів всіх великих річок, менше в самих річках, акліматизувався в акваторіях Криму. Досить рідкісна, нечисленна риба. Вид занесено до Червоної книги України.

Карась китайський (карась китайский) - Carassius auratus (Linnaeus)

Морфологічні особливості: D III 15-19; A III 5-6; P I 16; V II 8; C n I 17 I n; І. І. 26-31; Squ₁ 5-8, Squ₂ 6-8; vert. 26-31; sp. br. (n = 42) 3845, d. f. 4-4. Довжина тіла найбільшого екземпляра 18,6 см, маса 37,2 г, тривалість життя до 10-15 років (рис. 3).

Рис. 3. Карась китайський Carassius auratus

Тіло коротке, високе, помірно стиснуте з боків. Його найбільша висота становить 33,8-43,4%, у середньому 38,8-39,5%, довжини тіла І, в 1,3 рази перевищуючи найбільшу товщину тіла і в 2,2-2,6 разів - найменшу висоту його. Спина та черево по краях заокруглені. Профіль спини помірно опуклий, пологою дугою підіймається до початку основи спинного плавця, за кінцем основи D майже прямою лінією опускається до початку хвостового стебла. Профіль черева майже прямий на ділянці від вертикалі початку основи грудного плавця до анального отвору і досить круто підіймається спереду до рила і позаду до початку хвостового стебла. Хвостове стебло коротке, рівномірно високе, його довжина становить 13,7-20,3%, у середньому 16,7-16,9% і дещо перевищує найменшу висоту тіла. Плавці спинний і особливо черевний починаються дещо спереду від вертикалі через середину довжини тіла, грудний - на половині антевентральної відстані і досягає початку основи черевного; підхвостовий починається на вертикалі початку останньої третини довжини тіла і закінчується позаду вертикалі через кінець основи спинного плавця. Краї всіх плавців ледь заокруглені, лише у підхвостового - кутасті.

Плавці невирізані, тільки хвостовий з помітною виїмкою, лопаті його однакові, помірної ширини. Останній нерозгалужений промінь спинного та підхвостового плавців масивний, з зазубринами по задньому краю. Луска середніх розмірів, досить товста, міцно фіксована, щільно вкриває весь тулуб не дуже регулярними рядами. Бічна лінія суцільна, проходить посередині тіла, лише спереду дещо підіймається до верхнього краю зябрової щілини. Голова середнього розміру, звичайної карасевої форми, за довжиною майже дорівнює звичайній хвостовій лопаті. Рило коротке, за формою стоїть між тупим і загостреним, за довжиною втричі менше висоти голови. Рот маленький, кінцевий, косо спрямований, його вершина на рівні нижнього краю ока. Очі досить великі, їх діаметр лише вдвічі менший за ширину лоба.

В Європу завезений в XVI ст., звідти потрапив і в Україну. Зрідка культивується в паркових водоймах, частіше в акваріумах.

Карась сріблястий (карась серебристый) - Carassius gibelio (Bloch)

Морфологічні особливості: D III-IV 15-19; A II-III 5-6; P I 13-17; V II 6-9; l. l. 28-33, vert. 29-33, sp. br. 43-53, d. f. 4-4. Довжина тіла найбільшого екземпляра 20 см, маса 285 г, тривалість життя до 10-11 років (рис. 4).

Тіло відносно коротке, високе, в міру стиснуте з боків. У особин карася сріблястого з водойм пониззя Дунаю відмічено модально такі показники: найбільша висота тіла становить 42,5% довжини тіла l і в 2,3 рази більша за товщину тіла. Краї спини та черева заокруглені. Лінія спини за потилицею з деяким зламом, досить круто підіймається дугою до початку основи спинного плавця і вже по ній у міру похило опускається до хвостового відділу тіла. Профіль черева дещо опуклий, за анусом при основі підхвостового плавця з певним зламом підіймається вгору і далі переходить у горизонтальну лінію низу хвостового стебла. Останнє коротке й рівномірно високе. Його довжина становить 16,9% l і ледь перевищує його висоту (15,9%) та висоту А (16,7%).

Рис. 4. Карась сріблястий Carassius gibelio

Початок основи D знаходиться трохи позаду від вертикалі через середину l, а основи V - ледь спереду. Довжина основи D (37,8%) і висота D (18,5%) відносно великі. Довжина Р трохи менша, а V- трохи більша за 1/5 І, і обох хвостових лопатей - трохи менша за 1/4 І. Кінці плавців дещо кутасті. Плавці нечіткі, лише хвостовий з помітною вирізкою при рівних і помірно широких лопатях. Перші три тверді промені D і А тісно зближені.

Останній нерозгалужений промінь D і А масивний, з певним зазубренням по задньому краю. Тіло покрите середньою за розміром, дещо рельєфною лускою. Бічна лінія посередині тіла, добре окреслена. Голова помірно подовжена (її довжина 28,99% І) і висока. У процентах довжини голови (с) її висота становить 86,6. Рило коротке, втричі коротше за довжину голови. Очі середнього розміру. Діаметр ока становить 1/5 довжини голови, воно розміщене близько до її верхнього краю і значно ближче до переднього краю, ніж до заднього. Заорбітальна відстань становить 51,8% с. Лоб широкий, становить 41,7% с. Рот невеликий, кінцевий, спрямований косо, висувний, його вершина на рівні нижнього краю ока. Зяброві тичинки розміщені досить часто, вони порівняно довгі.

Є дві точку зору на природний ареал цієї риби. За одною її батьківщиною є водойми Китаю і Японії. Завезена в Європу на початку XX ст., звідки потрапила у ставки Львівської і Вінницької областей. Пізніше її неодноразово завозили в Україну з Росії та інших суміжних країн. Зараз зустрічається в басейнах практично всіх великих рік, у великих озерах, водосховищах. Найчисленніша в пониззі Дунаю, Дністра, Дніпра, Півд. Бугу, акліматизована у водосховищах і ставках Криму. За іншої точки зору вона є автохтоном.