МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.3. Біологія індивідуального розвитку

Тератогенні фактори

Тератогенні фактори, або тератогени (грец. teratos - виродок, потвора) - це фактори середовища, які порушують ембріогенез і зумовлюють природжені вади розвитку. Процес виникнення природжених вад розвитку називають тератогенезом, а науку про тератогени і тератогенез - тератологією. Розрізняють фізичні, хімічні та біологічні тератогени.

До фізичних тератогенів належать: іонізуюче випромінювання, висока і низька температура, механічні чинники (тиск, струс, механічні травми). До хімічних тератогенів відносять хімічні речовини (у тому числі деякі лікарські препарати): антагоністи фолієвої кислоти (аміноптерин), валпроєва кислота, андрогени, кумаринові антикоагулянти, ретинол (надлишок), свинець, органічні сполуки ртуті, тетрациклін, талідомід, триметадіон, алкоголь, кокаїн, ін. Прикладів впливу хімічних речовин на виникнення природжених вад розвитку багато. Так, в Японії народилося багато дітей з неврологічними симптомами, які нагадували церебральний параліч. Було встановлено, що риба, яку вживали матері цих дітей, містила високий рівень органічних сполук ртуті, які потрапляли з промисловими відходами в затоку Мінамата. Хвороба одержала назву хвороба Мінамата. Подібні випадки зафіксовані в США, коли зерном кукурудзи, обробленим фунгіцидом, що містив ртуть, годували свиней, а їхнє м'ясо споживали вагітні жінки. У 60-х роках у Західній Європі народилося понад 7000 дітей з амелією та меромелією (повна або часткова відсутність кінцівок), вадами серця. З'ясувалося, що причиною був талідомід (снодійний препарат і засіб проти нудоти), який матері цих дітей приймали на ранніх стадіях вагітності (рис. 1.88). В усіх розвинутих країнах після трагічної історії з талідомідом були прийняті законодавчі акти, згідно з якими кожний новий лікарський препарат перед тим, як його застосовувати в клініці, повинен пройти випробування на зародках тварин на тератогенність.

Частою причиною природжених вад є вживання матір'ю алкоголю.

Комплекс цих вад описаний як алкогольний синдром плода (вузькі очні щілини, гіпоплазія верхньої щелепи, серцеві вади, розумова відсталість). Частота алкогольного синдрому плода - 1-2 випадки на 1000 новонароджених. Шкідливим є навіть помірне вживання спиртних напоїв під час вагітності. Небезпеку становить тютюнопаління.

Компоненти тютюнового диму пригнічують розвиток плода, призводять до зменшення маси тіла новонародженого, передчасним пологам, а деякі з них є тератогенами. Шкідливим є і "пасивне паління": у сім'ях, де палить батько, вади розвитку в дітей реєструються в 2 рази частіше, ніж у родинах, в яких батько не палив.

Біологічні тератогени - це збудники інфекційних та інвазійних захворювань (TORCH-інфекція): вірус краснухи (rubeola), цитомегаловірус, вірус простого герпесу, вірус вітряної віспи, токсоплазма (Toxoplasma gondii), збудник сифілісу, вірус вітряної віспи.

Так, під впливом вірусу краснухи виникає катаракта, глаукома, серцеві/ вади, глухота. Цитомегаловірус спричинює мікроцефалію, сліпоту, розумову відсталість, смерть плода. При зараженні збудником токсоплазмозу розвивається гідроцефалія (водянка головного мозку), мозкові кальцифікати, мікрофтальмія (малий розмір ока).

Тератогенний вплив мають деякі порушення метаболізму в матері (цукровий діабет, фенілкетонурія). Ризик виникнення природжених вад розвитку в дітей від матерів, хворих на цукровий діабет, фенілкетонурію, вищий порівняно з потомством від здорових матерів.

Дія тератогенів залежить: 1) від генотипу матері і плода; 2) від стадії розвитку: більшість великих вад розвитку виникає протягом третього-восьмого тижнів вагітності (тератогенний період), коли формуються органи. Проте зародок чутливий до тератогенів до і після нього. Тому практично не існує періодів вагітності, безпечних щодо дії на ембріон і плід тератогенів; 3) від дози і тривалості дії тератогенів.

Рис. 1.88. Талідомідна ембріопатія як наслідок впливу екзогенного фактору на вагітну жінку (вживання талідоміду).