Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Сполучення кісток верхньої кінцівки, juncturae membri superioris - Сполучення кісток передпліччя
Суглоби кисті

До суглобів кисті, articulationes maims, належать:

- променево-зап’ястковий, art. radiocarpalis

- середньозап’ястковий, art. mediocarpalis

- міжзап’ясткові, art. intercarpale

- суглоб горохоподібної кістки, art. ossis pisiformis

- зап’ястково-п’ясткові, art. carpometacarpales

- міжп’ясткові, art. intermetacarpales

- п’ястково-фалангові, art. metacarpophalangeales

- міжфалангові, art. interphalangeaks

Променево-зап’ястковий суглоб, art. radiocarpalis, є складним. За формою суглобових поверхонь він еліпсоподібний (див. рис. 92). В утворенні суглоба беруть участь суглобова поверхня променевої кістки та проксимальний ряд кісток зап’ястка (човноподібна, півмісяцева та тригранна). Суглобовий хрящ повністю відокремлює дистальний променево-ліктьовий суглоб від променево-зап’ясткового. Суглобова капсула досить вільна й кріпиться по краю суглобових поверхонь.

Рухи у суглобі комбінуються з рухами у середньозап’ястковому суглобі. Можливі рухи навколо фронтальної осі (згинання й розгинання), та сагітальної осі (відведення та приведення).

Суглоб зміцнюють такі зв’язки:

- променева бічна зв’язка зап’ястка, lig. collaterale carpi radiale, спрямована від шилоподібного відростка променевої кістки до човноподібної;

- ліктьова бічна зв’язка зап’ястка, lig.collaterale carpi ulnare, йде від шилоподібного відростка ліктьової кістки до тригранної;

- долонна променево-зап’ясткова, lig. radiocarpale palmare, що бере початок від шилоподібного відростка променевої кістки і кріпиться до кісток проксимального ряду зап’ястка;

- тильна променево-зап’ясткова, lig. radiocarpale dorsale, бере початок на задній поверхні дистального кінця променевої кістки і кріпиться до кісток проксимального ряду зап’ястка;

- долонна ліктьово-зап’ясткова, lig. ulnocarpale palmare.

Середньозап’ястковий суглоб, art. mediacarpalis, є сполученням, що утворене проксимальним і дистальним рядами кісток (див. рис. 92). Він має спільну містку суглобову капсулу і діє як комбінований суглоб. Суглобова щілина має S-подібну форму. Рухи в середньозап’ястковому суглобі тісно пов’язані з рухами в променево-зап’ястковому суглобі й здійснюються навколо фронтальної та сагітальної осей. Середньозап’ястковий суглоб має окрему суглобову капсулу й закріплений тими ж зв’язками, що й променево- зап’ястковий.

Міжзап’ясткові суглоби, art. intercarpales, сполучають між собою кістки зап’ястка. Ці суглоби зміцнені такими зв’язками:

- міжзап’ястковими міжкістковими, ligg. intercarpea interossea.

- долонними тильними і міжзап’ястковими, ligg. intercarpea, palmaria et dorsalia (рис. 93).

Суглоб горохоподібної кістки, art. ossis pisisformis, розміщується у сухожилку ліктьового розгинача кисті й утворює суглоб з тригранною кісткою, який має суглобову капсулу, закріплену двома зв’язками: горохогачкуватою, lig. pisohamatum, та горохоп’ястковою, lig. pisometacarpeum.

Зап’ястково-п’ясткові суглоби, art. carpometacarpales, утворені сполученням другого ряду кісток зап’ястка з основами II—IV п’ясткових кісток (див. рис. 92). Вони міцно з’єднані між собою і становлять у механічному відношенні одне ціле - тверду основу кисті (В. М. Тонков)1. За формою суглобових поверхонь II—IV зап’ястково-п’ясткові суглоби - плоскі. Вони кріпляться долонними й тильними зап’ястково-п’ястковими зв’язками, lig. carpometacorpea palmaria et dorsalia. У цих суглобах рухи незначні (5-10°), їх відносять до тугих суглобів (В. Г. Касьяненко, 1950-1956; С. Ф. Манзій, 1952).

Зап’ястково-п’ястковий суглоб великого пальця, art. carpometacarpea pollicis, утворений кісткою - трапецією та основою І п’ясткової кістки (див. рис. 92). За формою суглобових поверхонь він є сідлоподібним. Рухи в суглобі здійснюються навколо двох осей: фронтальної (протиставлення - опозиція) та зворотний рух - репозиція) і сагітальної (відведення, приведення та циркумдукція). Здатність великого пальця до протиставлення відрізняє кисть людини від кисті тварин. Вона дає змогу охоплювати предмети.

Міжп’ясткові суглоби, art. intermetacarpale, розташовані між основами II—V п’ясткових кісток. Сполучені поверхні скріплені міцними міжкістковими п’ястковими зв’язками, ligg. metacarpea palmaria interossea. Суглобові капсули зміцнені долонними й тильними п’ястковими зв’язками, ligg. metacarpea palmaria et dorsalia.

¹ Тонков Володимир Миколайович (1872-1954) - відомий російський анатом, генерал-лейтенант медичної служби. 31915 р. очолював кафедру анатомії ВМА, написав підручник "Анатомия человека", який витримав шість видань (з 1908 до 1962 р.).

П’ястково-фалангові суглоби, art. metacarpophalangeae, утворені головками п’ясткових кісток та ямками основ проксимальних фаланг пальців (рис. 93А).

П’ястково-фалангові суглоби II—V пальців мають кулясту форму, а суглоб великого пальця, art. carpometacarpalis pollicis - сідлоподібну. Суглоби скріплені з медіальної і латеральної сторін бічними зв’язками, ligg. collateralia, а на долонній поверхні - долонними, ligg. palmaria, і глибокою поперечною п’ястковою зв’язкою, lig. metacarpeum transuersum profundum. Рухи в II—V п’ястково-фалангових суглобах здійснюються навколо двох осей: фронтальної (згинання й розгинання) та сагітальної (відведення й приведення), можливі також пасивні обертові рухи. У І п’ястково-фаланговому сполученні здійснюється лише згинання й розгинання.

Рис. 93. Променево-зап’ястковий суглоб, articulatio radiocarpea: А - зв’язки і суглоби долонної поверхні кисті

Рис. 93. Променево-зап’ястковий суглоб, articulatio radiocarpea (Продовження): Б - зв’язки і суглоби тила кисті

Міжфалангові суглоби, art. interphalangeae (дав. рис. 93), розміщуються між головкою та основою середньої фаланги, а також між головкою середньої і основою кінцевої фаланг. Форма сполучених поверхонь блокоподібна. Побічних поверхнях суглоба проходять бічні зв’язки, tigg. collateralia, з долонної сторони - долонні, ligg. palmaria. Рухи у суглобах здійснюються навколо фронтальної осі (згинання й розгинання). Велике значення має поперечна зв’язка - тримач згиначів, retinaculum flexiorum, перекинута між кістковими підвищеннями променевої і ліктьової сторін долонної поверхні. Ця зв’язка є потовщенням фасції передпліччя. Перекидаючись у вигляді містка, вона перетворює жолоб зап’ястка у канал зап’ястка, canalis carpi, де проходять сухожилки згиначів пальців та серединний нерв.

Кровопостачання. Суглоби кисті кровопостачаються з глибокої долонної артеріальної дуги та долонної і тильної артеріальної сітки, rete carpi palmare et dorsale. Венозний відтік здійснюється в глибокі вени кисті, а потім - у v. ulnares, radiales, interossea.

Відтік лімфи здійснюється по глибоких лімфатичних судинах у nodi lymphatici cubitales et axillares.

Іннервація. Капсули суглобів іннервуються гілками n. medianus, n. radilis, та глибокою гілкою n. ulnaris.