Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Спланхнологія, splanchnologia [вчення про нутрощі] - Загальні відомості

Спланхнологія (від грецьк. splanchna - нутрощі, logos - вчення) - розділ анатомії, який вивчає розвиток, будову і топографію внутрішніх органів, що здійснюють обмінні процеси організму з навколишнім середовищем, а також виконують функцію розмноження.

Нутрощами, splanchna s. viscera, називаються органи, розташовані у внутрішніх порожнинах тіла людини (черевній, грудній і тазовій). Вони забезпечують в організмі обмін речовин, прийом їжі, її перетворення, всмоктування та виведення в навколишнє середовище шлаків, утворення гормонів, розмноження тощо. Залежно від функціональних особливостей внутрішні органи об’єднують у такі системи:

- травну, systema digestorium;

- дихальну, systema respiratorium,

- сечову, systema urinarium;

- статеві системи, systemata genitalia.

Внутрішні органи зазначених систем характеризуються спільним походженням, мають подібну будову та тісні топографо-анатомічні співвідношення, їхні функції взаємопов’язані. Зв’язок органів між собою та навколишнім середовищем регулюється нервовою системою.

Травна система перетворює їжу на речовини (білки, жири та вуглеводи), які засвоюються тканинами організму, а також виводить залишки неперетравленої їжі.

Дихальна система забезпечує надходження до організму кисню та виведення вуглекислого газу.

Сечова система виводить кінцеві продукти обміну речовин з організму.

Статеві системи забезпечують розмноження людини.

Внутрішні органи в організмі людини представлені трьома трубками:

- травною, що розміщена вздовж усього тіла і має два отвори: ротовий та відхідниковий;

- дихальною з одним отвором - носовим;

- сечова і статеві системи мають тільки вихідні отвори (у чоловіків - отвір сечівника; у жінок - отвори сечівника та піхви).

Зовні одні внутрішні органи покриті адвентиційною, інші - серозною оболонками, що оберігає їх від надмірного тертя, поліпшує рухливість та забезпечує фіксацію.

Грудна та черевна порожнини тіла людини вистелені серозною оболонкою. Серозна оболонка не тільки вистилає порожнини (пристінковий листок), а й покриває органи, які розташовані в них (вісцеральний листок). Вільна поверхня серозної оболонки, яка обернена до порожнини очеревини, гладка та блискуча Між пристінковим та вісцеральними листками серозної оболонки утворюється щілиноподібний простір, зволожений незначною кількістю серозної рідини.

Трубчасті органи за своєю будовою нагадують трубку з порожниною, обмеженою стінками. Залозисті органи складаються з паренхіми, скупчення специфічних клітин, сполучнотканинної основи - строми. Одні з них мають вивідні протоки, інші (зокрема залози внутрішньої секреції) таких проток не мають.

Стінки порожнистих органів побудовані з трьох оболонок: внутрішньої - слизової з підслизовою основою, середньої - м’язової та зовнішньої сполучнотканинної, або серозної. У стінках внутрішніх органів розміщені кровоносні та лімфатичні судини, що транспортують пластичні й енергетичні речовини, а також нервові утворення, які регулюють функції органів.