Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Загальна частина
Структура тіла людини
Тканини - Хрящова тканина

Хрящова тканина разом із кістковою належать до скелетних тканин, оскільки вони разом виконують опорну та захисну функції щодо ряду органів. Клітини хрящової тканини утворюють один диферон, у складі якого виділяють малоспеціалізовані (стовбурові і напівстовбурові) клітини, які активно діляться; хондробласти, які ще зберегли здатність до розмноження і почали виробляти проміжну (міжклітинну) речовину та спеціалізовані клітини (хондроцити), які активно продукують міжклітинну речовину. Ця остання включає до свого складу волокна та аморфну (основну) речовину, яка зв’язує велику кількість води, що, у свою чергу, визначає стійкість хрящової тканини проти стискання, і характеризується великою міцністю та пружністю.

Розрізняють три різновиди хрящової тканини, які відрізняються між собою за будовою міжклітинної речовини: гіалінова, еластична та волокниста.

Гіалінова хрящова тканина (рис. 7Б) вкриває суглобом поверхні трубчастих кісток, утворює хрящову поверхню ребра та входить до складу гортані, трахеї та великих бронхів. За винятком хрящів, що вкривають суглобові поверхні, гіалінова тканина зовні вкрита охрястям, утвореним волокнистою сполучною тканиною, яке обмежує малоспеціалізовані клітини та кровоносні судини. За рахунок останніх живиться хрящова тканина, яка не містить кровоносних судин.

Хрящова тканина, що вкриває суглобові поверхні, живиться за рахунок внутрішньосуглобової (синовіальної) рідини. Проміжна речовина гіалінової хрящової тканини складається з колагенових волокон. Хондроцити, розташовані під охрястям, мають сплющену форму і звичайно розташовані поодинці. З віддаленням від охрястя хондроцити утворюють групи, які складаються з двох та більше клітин, розташованих у спільних порожнинах, що виникли в результаті поділу однієї клітини та дістали, відповідно, назву ізогенних (від грецьк. isos - рівний, genesis - рід, розвиток).

Еластична хрящова тканина відрізняється від гіалінової тим, що в її проміжній речовині є як колагенові волокна з аморфною речовиною, так і численні еластичні, які надають цій тканині високої еластичності. Тому вона входить до складу органів, що можуть згинатися (вушні раковини, ніс, хрящі гортані, середні бронхи).

Волокниста хрящова тканина є в місцях переходу щільної (оформленої) волокнистої сполучної тканини (зв’язок та сухожилків) у гіаліновий хрящ. Вона міститься у міжхребцевих дисках і в малорухомих сполученнях кісток. Особливості топографії волокнистої хрящової тканини пов’язані з її будовою. До неї у великій кількості проникають жмутки колагенових волокон із зв’язок та сухожилків, але між ними містяться не фібробласти, а хрящові клітини, які можуть створювати ізогенні групи.