Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Статеві системи, systemata genitalia - Жіноча статева система, systema genitale femininum
Зовнішні жіночі статеві органи, organa genitalia feminina externa - Розвиток зовнішніх статевих органів - Аномалії розвитку статевих органів

Аномалії розвитку матки і піхви звичайно пов’язані з порушенням зростання мюлерових проток. Результатом цього може бути розділ дна матки або роздвоєння також і шийки матки. Так, при недостатньому зрощенні кінців правої і лівої парамезонефральної протоки утворюється дворога матка, uterus bicornus, а при повному зрощенні подвійна матка та піхва, uterus et vagina duplex. При затримці розвитку парамезонефральної протоки на одній із сторін виникає однорога матка. Інколи спостерігається атрезія шийки матки. При цьому матка з’єднується з піхвою тканинним комплексом, який позбавлений просвіту. Процес атрезії може розповсюджуватись на матку, піхву та яйцеводи.

До аномалій розвитку внутрішніх статевих органів належить гермафродитизм. Справжній гермафродитизм, при якому в індивіда є сім’яники та яєчники, є дуже рідким явищем, причому, одна із гонад в цьому випадку є недорозвиненою і має місце переважна ознак тієї чи іншої статі. Частіше зустрічається несправжній гермафродитизм, при якому гонади відносяться до якої-небуть одної статі. За умов будь-якого виду гермафродитизму зовнішні статеві органи і вторинні статеві ознаки (борода, молочні залози, голос, форма таза) займають проміжне положення.

Рис. 342. Аномалії сечовода (за Langreder; S. Richard et al.):

А - сечоводи при злитті нирок нижніми полюсами; Б - перехресна дістопія сечовода; В - подвоєння сечовода зліва та ектопія його вічка; Г - верхнє розщеплення лівого сечовода; Д - мегалоуретер; Е - ретрокавальний правий сечовід

Інколи зовнішні статеві органи мають особливості будови протилежні тим, які притаманні внутрішнім статевим органам. До найменш частої аномалії розвитку чоловічих зовнішніх статевих органів відноситься гіпоспадія, яка є результатом неповного закриття уретрального жолобка. Частіше не заростає щілина біля верхівки головки статевого члена, й залишається відкритою по всій довжині члена, і розповсюджується на промежину. Рідше виникає епіспадія, при якій уретра знаходиться на верхній поверхні статевого члена в куті між кавернозними тілами.