Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Ендокринні залози (безпроточні залози), glandulae endocrinae (glandulae sine ductibus)
Центральні регулюючі органи - Епіфіз

Епіфіз, або шишкоподібна залоза, corpus pineale [gl. pineatis], - непарний орган, ззовні нагадує яйцеподібне, трохи сплющене тіло. Епіфіз розміщується над верхніми горбиками покрівлі середнього мозку. Довжина його досягає 3 мм. Задній загострений кінець епіфіза направлений назад, а потовщений - уперед. Шишкоподібна залоза має червонувато-сірий колір. Середня вага залози у новонароджених становить біля 0,008 г, у чоловіків - 0,125 г, у жінок — 0,11 г, Найбільшого розвитку залоза досягає у дитячому віці.

Зовнішня поверхня залози обмежена сполучнотканинною капсулою, від якої відходять перетинки у паренхіму і ділять її на часточки. У паренхімі залози розрізняють два різновиди клітин: пінеалоцити - серотонінпродукуючі і підтримуючі гліальні.

Функції епіфіза. Епіфіз сповільнює розвиток статевої системи, тому пошкодження або видалення епіфіза в експериментальних умовах на тваринах викликає передчасну статеву зрілість.

Клітини епіфіза пінеалоцити продукують серотонін, який перетворюється у меланотонін і розноситься по організму, впливаючи на пігментні клітини шкіри. Пінеалоцити утворюють гормон - гонадотропін, який послабляє дію лютропіна передньої частки гіпофіза.

Поряд з цим пінеалоцити утворюють гормон,який підвищує рівень калію в крові. Число регуляторних пептидів, що виробляє епіфіз, наближається до 40. Із них найбільш важливі: аргінін-вазотоцин, тіроліберин, люліберин та тіротропін.

Кровопостачання епіфіза здійснюється гілками задньої мозкової і верхньої мозочкової артерій. Відтік венозної крові здійснюється у велику мозкову вену або її протоки.

Іннервація епіфіза здійснюється симпатичними нервовими волокнами від верхніх шийних симпатичних вузлів. Вони підсилюють перетворення серотоніну в мелатонін.