Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Загальна частина
Історичний нарис
Анатомічні школи в Україні - Харківська анатомічна школа

Кафедра анатомії медичного факультету Харківського університету була започаткована в 1805 р. Вона відіграла важливу роль у становленні й розвитку Харківської анатомічної школи. Анатоми Харківського університету (Д. Ф. Лямбль, М. А. Попов, Г. М. Йосифов, В. П. Воробйов, Р. Д. Синельников та ін.) прославили вітчизняну й світову науку.

Спочатку на кафедрі, згідно з університетським статутом (1804), студенти вивчали анатомію, фізіологію та судоволікарську науку. Це був період теоретичного викладання, тобто єдиним методом навчання були лекції. Навчальні бази були бідні, анатомічний театр, відкритий у 1806 р., займав дві невеликі кімнати у будинку садівника. Більшість професорів, запрошених із закордону, не були фахівцями.

Першим завідувачем кафедри анатомії став професор Л. Й. Ванноті (1771-1819), який очолював її з 1805 до 1811 р. Це була людина енциклопедичних знань. Він навчався у Фрейбурзькому університеті, де у 1798 р. захистив дисертацію і здобув ступінь доктора медицини. Служив хірургом у Римській армії, удосконалював медицину у Відні, займався лікарською практикою у Львові. У 1805 р. був запрошений до Харківського університету на викладацьку роботу. Протягом зими 1807 р. він підготував 44 препарати, які стали основою для створення анатомічного музею. Перший випуск 9 лікарів відбувся в 1815 р. Усього за 10 років було підготовлено 98 лікарів.

Після Л. Й. Ванноті кафедру з 1811 до 1826 р. очолював професор І. Д. Книгін (Булгаков) (1773-1830), який вивчав анатомію під керівництвом П. А. Загорського. Він розбив викладання анатомії на окремі курси: анатомію, фізіологію та судоволікарську науку із спеціальними викладачами, сам читав переважно фізіологію. Цей період характеризується анатомічно-фізіологічною спрямованістю. Заслуговує на увагу актова промова І. Д. Книгіна «Про дихання» (17 січня 1813 р.), де всі складні питання були викладені з функціональної точки зору та з передових матеріалістичних позицій того часу. Його вважають родоначальником фізіологічної науки в Україні.

З 1826 р. кафедрою керував професор А. С. Венедиктов. Цей період характеризується удосконаленням педагогічного процесу: на лекціях демонструвалися анатомічні препарати, анатомічний музей поповнився новими експонатами. А. С. Венедиктов склав перший письмовий каталог препаратів музею.

З 1837 до 1853 р. кафедру очолював професор П. А. Наранович (1801-1873) - вихованець Чернігівської семінарії та Петербурзької медико-хірургічної академії. Він читав лекції за підручником П. А. Загорського, а потім - за власним посібником. За клопотанням П. А. Нарановича університет побудував (1840-1842) анатомічний театр на сім кімнат, який проіснував до 1883 р. Завдяки П. А. Нарановичу анатомічний музей значно поповнився препаратами, кількість яких становила 1113 експонатів.

З 1853 р. кафедрою керував професор Т. С. Іллінський - ерудований лектор, який збагатив макроскопічну анатомію відомостями про мікроскопічну будову органів, що було новим у викладанні анатомії.

Особливого піднесення кафедра досягла у період з 1860 до 1865 р., коли нею керував професор Д. Ф. Лямбль (1824-1895). Він переробив навчальний план згідно з новим університетським статутом 1863 р. Д. Ф. Лямбль багато зробив для вдосконалення викладання анатомії, при новому студенти препарували і здавали "екзаменаційний» препарат, розширився курс мікроскопічної анатомії. Спадщина Д. Ф. Лямбля становила понад 200 праць, більшість із яких присвячена патологічній анатомії. Світову славу вченому принесло відкриття в кишечнику найпростіших (лямблій, lamblia intestinalis). Д. Ф. Лямбль поповнив музей кращими екзаменаційними препаратами, виготовленими студентами, крім того, створив при кафедрі музей патологічної анатомії. Він уперше описав колові волокна циліарного м’яза ока. В 1893 р. за монографію «Самовивих хребта» був нагороджений премією ім. П. А. Загорського.

З 1865 р. кафедру очолив професор І. К. Вагнер. При ньому в 1887 р. був побудований анатомічний театр по вул. Сумській, 41, з аудиторією на 250 місць та приміщеннями для практичних занять і музею. Наукові праці І. К. Вагнера були присвячені аномаліям розвитку організму, а також загальним питанням анатомії. Він разом з М. О. Поповим переклав російською мовою підручник Й. Генле «Нариси анатомії людини» у двох томах.

Наприкінці XIX - початку XX ст. кафедру очолювали відомі вчені Харківського університету М. О. Попов і О. К. Белоусов.

В 1888-1897 рр. за час завідування кафедрою професором М. О. Поповим (1843-1897) навчальний процес досяг високого рівня. Для вивчення анатоми використовувалося від 100 до 125 трупів. Велика увага приділялася музейній справі, вивченню нервової системи та нейрогістологічним методам дослідження.

З 1897 до 1908 р. кафедру очолював професор О. К. Белоусов (1848-1909), який закінчив Київський університет. Талановитий лектор і художник, він багато сил і часу віддавав удосконаленню анатомічних методів дослідження. Професор сконструював лупу для препарування на спеціальному штативі. В 1906 р. він опублікував оригінальні «Синоптичні таблиці нервової системи».

Белоусов О. К. дбав про поповнення колекції музею. Він подарував йому 62 препарати і підготував велику кількість художньо оформлених муляжів. У 1882 р. на Всеросійській художній виставці у Москві та на Брюссельському міжнародному конгресі демонструвалися препарати та муляжі, які були відзначені дипломами і преміями. За дорученням О. К. Белоусова в 1903 р. В. П. Воробйов почав створювати новий навчальний тип музею. О. К. Белоусов опублікував усього 9 праць, але його докторська дисертація «Новий метод ін’єкції анатомічних препаратів, матеріали для анатомії судинних нервів людини» (1889) не втратила свого значення і дотепер.

Провідне місце серед учених Харківської анатомічної школи посідає учень О. К. Белоусова професор В. П. Воробйов (1876-1937), заслужений діяч науки, а з 1934 р. - академік АН УРСР, завідувач кафедри анатомії Харківського медичного університету (1908-1910) та жіночого медичного інституту (до 1917 р.). З 1919 до 1921 р. працював у Болгарії, організував кафедру анатомії Медичної академії в Софії, якою він керував і якій було присвоєно ім’я В. П. Воробйова.

Харківська анатомічна школа

Воробйов В. П. - один з основоположників функціонального напрямку в анатомії. Він запропонував оригінальні методи дослідження вегетативної нервової системи і установив особливості іннервації деяких органів. Найбільш відомі його праці з анатомії нервової системи: «Нерви шлунка собаки" (1918), «Нерви серця" (1926), «Нерви сухожилків у людини» (1908). Він описав інтра-органні серцеві сплетення, виклав «Основи ембріології, гістології і анатомі! зубів та порожнини рога» (1913-1922), розробив макро-мікроскопічний метод вивчення анатомічної будови органів, який у морфологічній науці отримав назву «Макро-мікроскопічного методу В. П. Воробйова».

Воробйов В. П. - автор оригінальних керівництв з анатомії, а також першого україномовного підручника і атласу «Анатомія людини для студентів і лікарів» у трьох томах (Харків, Держмедвидав, 1934) та першого вітчизняного п’ятитомного Атласу анатомії людини. Він підготував багатьох відомих анатомів в Україні (В. В. Бобін, Ф. А. Волинський, М. С. Кондратьєв, О. П. Лаврентьєв, Р. Д. Синельников).

З 1937 до 1971 р. кафедру очолював професор Р. Д. Синельников (1896-1981), учень академіка В. П. Воробйова, який багато зробив для розвитку макро-мікроскопічної анатомії. Його докторська дисертація «Нерви сечового міхура людини» (1938) присвячена вегетативній нервовій системі. Р. Д. Синельников підготував 13 докторів наук, опублікував 120 наукових праць, він - автор «Атласу анатомії людини» у трьох томах, який витримав декілька перевидань.

З 1971 до 1992 р. кафедру очолював професор В. В. Бобін, який продовжив наукові традиції Харківської анатомічної школи. Він розробляє проблеми симетрії та асиметрії в будові нервової системи, питання компенсаторної іннервації та пластики нервів. В. В. Бобін - автор 250 наукових праць, серед яких 10 монографій, та співавтор посібника з клінічної анатомії черепних нервів (1973). Підсумком його багаторічних досліджень стала відома монографія «Хірургічна анатомія нервів жувального апарату» в співавторстві з Г. А. Гаджієвим та В. Б. Шадлинською. Він підготував цілу низку докторів та кандидатів медичних і біологічних наук, його учні (В. М. Лупирь, С. Ю. Масловський, В. І. Решетілов) очолили кафедри в Україні. Нині кафедру анатомії людини очолює учень В. В. Бобіна професор В. М. Лупирь.