Анатомія людини Частина 1 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2002

Спеціальна частина
Осьовий скелет, sceleton axiale - Череп у цілому

Сформований череп людини складається з 29 постійних кісток, з яких 11 - парні та 7 - непарні. Череп визначає форму голови, яка залежить від тину будови тіла людини та індивідуальних особливостей. Кількість кісток, що утворюють череп, може збільшуватись у тих випадках, коли лобова, тім’яна або потилична кістки поділяються непостійними швами та за рахунок непостійних кісток, що утворюються із додаткових точок окостеніння по ходу швів (кістки швів, ossa suturarum) та тім’ячок (кістки тім’ячок, ossa fronticularum). Зовнішню будову черепа розглядають у кількох позиціях, які називають нормами. В анатомії та антропології описують лицеву, латеральну, вертикальну, базилярну та потиличну норми.

Лицева норма, norma facialis, дає змогу розглядати передній відділ склепіння черепа - лоб (чоло) та головні частини лицевого черепа: очні ямки, грушоподібний отвір, верхню і нижню щелепи з комірковими відростками та зубами, підборідний виступ.

Латеральна норма, norma lateralis, дає найбільш чітке уявлення про співвідношення мозкового і лицевого черепів та склепіння й основи черепа. У бічній нормі виділяють більшість кісток черепа, скроневу ямку, виличну дугу, соскоподібний відросток та зовнішній слуховий отвір.

Вертикальна норма, norma verticalis, дозволяє розглядати кістки склепіння черепа та шви (сагітальний, вінцевий та ламбдоподібний).

Базилярна норма, norma basilaris, використовується для вивчення зовнішньої основи черепа та її отворів.

Потилична норма, norma occipitalis, дозволяє розглядати задній відділ склепіння й основи черепа (ламбдоподібний та сосково-потиличний шви, соскоподібні відростки, потиличне підвищення та каркові лінії).

Форму черепа визначають методами краніоскопії (огляд черепа) і краніометрії (вимірювання), які широко застосовуються в антропології. Розрізняють три основні форми черепа відповідно до черепного покажчика, тобто відсоткового відношення поперечного діаметра (між тім’яними горбами) до поздовжнього (відстань від перенісся до зовнішнього потиличного горба):

- коротка - брахикранна (черепний покажчик 80 і вище);

- середня - мезокранна (79-76);

- довга - доліхокранна (нижче 75).

Череп, cranium, поділяється на два відділи: мозковий череп, cranium cerebrale, та лицевий череп, cranium faciale. В черепі розрізняють основу, basis сrаnіі, покрівлю, calvaria, та склепіння, fornix, які відмежовуються умовною лінією, що проходить: від зовнішнього потиличного випину по верхній карковій лінії, основі соскоподібного відростка, верхньому краю зовнішнього слухового отвору, кореню виличного відростка скроневої кістки, підскроневому гребеню великого крила крилоподібної кістки, верхньому краю очноямкової щілини, а потім піднімається вгору по клино-виличному шву, проходить уперед по лобово-виличному шву, виличному відростку лобової кістки та по надочноямковому краю лобової кістки, досягаючи носової її частини.

Склепіння черепа, fornix cranium - зовнішня поверхня його гладенька і вкрита окістям, pericranium. Склепіння має різні форми швів: вінцевий, sutura соrоnalis, сагітальний, sutura sagittalis, та ламбдоподібний, sutura lambdoidea. На бічній поверхні склепіння знаходиться скронева ямка, fossa temporalis, відокремлена від підскроневої ямки нижньоскроневим гребнем, crista infratemporatis.

У передньому відділі склепіння розрізняють: випин (лобовий горб, tubеr frontale), та надбрівну дугу, arcus superciliaris; у бічному відділі - тім’яні горби, tubera parietale, і в задньому - потиличну горбистість, protuberantia occipitalis externa.

На внутрішній поверхні склепіння є ряд випинів і втиснень від щільного прилягання півкуль головного мозку та борозенок від судин і венозних пазух. Розрізняють борозну верхнього сагітального синуса, що проходить уздовж серединної лінії, та борозну поперечних синусів, що відходять від потиличного випину, вони переходять у борозни сигмоподібних синусів. По краю верхнього сагітального синуса знаходяться ямочки від пахіонових грануляцій, куди вдаються випини павутинної оболонки, а також два-три живильні отвори, foramina nutricia, крізь які проходять судини.

Основа черепа, basis сrаnіі, поділяється на два відділи: зовнішню основу, basis сгапіі externa, та внутрішню, basis сгапіі interna.

Зовнішня основа черепа, basis сrаnіі externa, має складну конфігурацію, з випинами та отворами для проходження судин і нервів (рис. 49). У задньому відділі розташований зовнішній потиличний виступ, protuberantia occipitalis externa, від якого вниз відходить потиличний гребінь, crista occipitale, а від нього відходять каркові лінії. Трохи спереду від луски знаходиться великий потиличний отвір, foramen magnum, обмежений бічними масами потиличної кістки, а спереду - тілом клиноподібної кістки. Під потиличними відростками проходить виростковий канал для під’язикового нерва, canalis condylaris, а позаду них знаходиться виросткова ямка, fossa condylaris, яка переходить у непостійний канал, canalis condylaris, що є венозним випускником. Ближче до переду від великого потиличного отвору на тілі потиличної кістки розташований глотковий горбок, tuberculum pharyngeum. Медіально від соскоподібного відростка знаходяться: incisura mastoidea, sul. a. occipitalis та foramen mastoideum, що є венозним випускником. Ближче до переду біля соскоподібного відростка розташований шилоподібний відросток та шило-соскоподібний отвір, foramen stylomastoideum, крізь який виходить лицевий нерв.

На нижній поверхні кам’янистої частини знаходяться: яремна ямка, fossa jugularis, та яремний отвір, foramen jugulare, крізь який проходять IX - XI пари черепних нервів, тут також бере початок зовнішня яремна вена. Ближче до переду розташований зовнішній отвір сонного каналу, foramen caroticum externum, а біля верхівки кам’янистої частини - рваний отвір, foramen lacerum.

¹ Г. Відій (Відіан, G. Vidianus), 1500-1569, ітілійський анатом.

Ще ближче до переду біля кореня крилоподібних відростків проходить крилоподібний канал, canalis pterygoideus (Відія¹), який відкривається у крилопіднебінну ямку. На великих крилах клиноподібно! кістки знаходяться овальний, foramen ovale, та остистий, foramen spinosum, отвори. Ближче до переду від рваного отвору між присередніми [медіальними] пластинками крилоподібних відростків та лемешем є отвори порожнини носа - хоани, choanae. Зовні від крилоподібного відростка, між його зовнішньою пластинкою та нижньою поверхнею великого крила клиноподібної кістки розташована підскронева ямка, fossa infratemporalis. У задніх відділах кісткового піднебіння з кожного боку розрізняють великі та малі піднебінні отвори, foramen palatinus majus et foramina palatina minora, які ведуть в однойменні канали, а позаду комірок різців розташований різцевий отвір, foramen incisivum.

Рис. 49. Череп, cranium: зовнішня основа, вигляд знизу

(за Р. Д. Синельниковим)

Внутрішня основа черепа, basis cranii interna (рис. 50), являє собою нерівну поверхню й утворює три заглибини: передню, середню та задню черепні ямки, fossa cranii [cranialis]. Заглибини в черепних ямках є «слабкими місцями», в яких можуть виникати типові переломи.

Рис. 50. Череп, cranium: внутрішня основа, вигляд зсередини (за Р. Д. Синельниковим)

Передня черепна ямка, fossa erami [croniatis] anterior, розташована в ділянці лобової та решітчастої кісток, у ній міститься лобова частка головного мовну. Передня черепна ямка утворена очноямковими поверхнями лобової кістки, малими крилами клиноподібної кістки та решітчастою пластинкою, від середньої ямки відмежована заднім краєм малих крил та limbus sphenoidalis. На очноямкових поверхнях лобової кістки спостерігаються мозкові випини та пальцеподібні втиснення - це сліди від борозен та звивин півкуль головного мозку.

Передня черепна ямка сполучається з носовою порожниною отворами в решітчастій пластинці. Крізь ці отвори проходять нюхові нитки першої пари черепних нервів. Решітчаста пластинка - слабке місце передньої черепної ямки і може пошкоджуватися при прямих і непрямих травмах. У центрі ямки знаходиться півнячий гребінь, crista gaili, а перед ним розташований сліпий отвір, foramen caecum, до якого прикріплюється тверда мозкова оболонка.

Середня черепна ямка, fossa cranii [cranialis] media, утворена клиноподібною та скроневою кістками, в ній містяться скроневі частки півкуль головного мозку. Від задньої черепної ямки вона відмежована спинкою турецького сідла та верхнім краєм кам’янистої частини скроневої кістки. В центрі середньої черепної ямки розташоване турецьке сідло з ямкою для мозкового придатка - гіпофіза. Спереду від турецького сідла розташований горбок сідла, по якому пролягає борозна перехрестя, sulcus chiasmatis, що продовжується у зоровий канал, де проходять зоровий нерв та очна артерія. На бічній поверхні тіла пролягає борозна сонної артерії. Ближче до заду від неї розташований внутрішній отвір сонного каналу, а біля верхівки кам’янистої частини - рваний отвір, foramen lacerum. На великих крилах клиноподібної кістки розрізняють круглий, овальний та остистий отвори, foramen rotundum, ovale, spinosum. Круглий отвір веде у крилопіднебінну ямку, крізь нього проходить верхньощелепний нерв, крізь овальний - нижньощелепний нерв, а крізь остистий отвір - середня оболонна артерія, a. menigea media. Середня черепна ямка сполучається з очною ямкою зоровим каналом, canalis opticus, та верхньоочноямковою щілиною, fissura orbitalis superior. У зоровому каналі проходять зоровий нерв та очна артерія.

Задня черепна ямка, fossa cranii [cranialis] posterior, розташована у потиличній ділянці, в якій містяться потилична частка півкуль головного мозку, довгастий мозок, міст та мозочок. Задня черепна ямка утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистої частини скроневої кістки, тілом клиноподібної кістки та частково тім’яною кісткою. В центрі ямки знаходиться великий отвір, foramen magnum, який сполучає її з каналом хребтового стовпа. Перед великим отвором - схил, clivus, а за ним - внутрішня потилична горбистість, protuberancia occipitalis interna, від якої відходять борозни поперечної пазухи, sul. sinus transversi, що переходять у сигмоподібні синуси, sul. sinus sigmoidei останні завершуються яремним отвором, foramen jugulare.

На задній поверхні кам’янистої частини розрізняємо внутрішній слуховий отвір, porus acustkus internus - місце виходу присінково-завиткового нерва та входу лицевого нерва. В ділянці тіла потиличної кістки та медіального краю кам’янистої частини пролягає борозна нижнього кам’янистого синуса, sul. sinus petrosi inferior.

На зовнішній бічній поверхні черепа, norma lateralis, розрізняють: скроневу ямку, fossa temporalis, підскроневу ямку, fossa infratemporalis, та крилопіднебінну ямку, fossa pterygopalatina (рис. 51).

Скронева ямка, fossa temporalis, зверху відмежовується від склепіння черепа верхньою скроневою лінією. Медіальна стінка скроневої ямки утворена нижнім відділом тім’яної кістки, лускоподібною частиною скроневої кістки та зовнішньою поверхнею великого крила клиноподібної кістки. Передня стінка утворена виличною кісткою, а зовнішня - виличною дугою. Скронева ямка заповнена скроневим м’язом, m. temporalis.

Підскронева ямка, fossa infratemporalis, обмежена: зверху - великим крилом клиноподібної кістки та лускою скроневої кістки; медіально - латеральною пластинкою крилоподібного відростка; спереду - нижньоскроневою поверхнею верхньої щелепи та частково поверхнею виличної кістки, а з боку - гілкою нижньої щелепи. Підскронева ямка відокремлюється від скроневої нижньоскроневим гребенем, crista infratemporale. Вона сполучається з очною ямкою через fissura orbitalis inferior та крилопіднебінною ямкою - через fissura petromaxillaris. Ямка заповнена крилоподібними м’язами, відрізком а. mахіllaris, венозним сплетенням pl. pterygoideus, n. lingualis та n. alveolaris inferior.

Рис. 51. Зовнішня бічна поверхня черепа, norma lateralis

Крилопіднебінна, fossa pterygopalatina, обмежена: спереду - tuber maxillae, ззаду - крилоподібним відростком клиноподібної кістки, медіально - вертикальною пластинкою піднебінної кістки, зверху - великим крилом клиноподібної кістки. Крилопіднебінна ямка сполучається;

- зі скроневою ямкою - за допомогою криловерхньощелепнoї щілини, fissura pterigomaxillaris;

- зі рваним отвором - крилоподібним каналом, canalis pterygoideus;

- із середньою черепною ямкою - через круглий отвір, foramen rotundom;

- з порожниною носа - через клинопіднебінний отвір, foramen sphenopalatinum;

- з очною ямкою - через нижньоочноямкову щілину, fissura orbitalis inferior;

- з ротовою порожниною - через великий піднебінний канал, canalis palatinus major.

В ямці міститься жирова клітковина, верхньощелепний нерв, кінцевий відрізок, a. maxillaris, вени, які впадають у крилоподібне сплетення та gangl. pterygopalatinus.