Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Серцево-судинна система, systema cardiovasculare - Венозна система
Вени великого кола кровообігу - Ембріональний розвиток серцево-судинної системи - Розвиток кровоносних судин

В пропонованому розділі підручника розглядається ембріональне становлення лише деяких основних судинних магістралей.

Подовження в краніальному напрямку ендокардіональних трубок, що утворюють внутрішню оболонку серця (ендокард), призводить до утворення двох черевних (вентральних) аорт. Доходячи до рівня глотки, вони згинаються в дорзолатеральному напрямку, утворюючи дугу аорти, а потім направляються у вигляді дорзальних аорт в каудальний відділ тулуба. Спочатку парні судини первинної аорти з’єднуються і утворюють єдину серединну судину. Зрощування починається в середній частині тіла, а потім розповсюджується в краніальному і каудальному напрямках.

Від задніх (що не зрослись) відділів дорзальних аорт відходять дві жовткові брижові аорти, що направлені до жовткового мішка. В його мезенхімі вони продовжуються в густе сплетення дрібних судин, розвиток яких вже описано раніше. Вени, що виносять кров із жовткового мішка, об’єднуються і формують дві жовткові вени, які відкриваються у венозний синус серця.

Не дивлячись на те, що функцію кровопостачання зародків ссавців виконують пупкові (плацентарні) судини, у них, як прояв рекапітуляції, утворюються жовткові судини.

Філогенетичне більш пізнім є плацентарне (пупкове) коло кровообігу, яке забезпечує зв’язок зародка з плацентою. Плацентарні судини утворюються дуже рано і досягають високого ступеня розвитку, бо забезпечують постачання ембріону не лише кисню, але й поживних речовин.

Пупкові (плацентарні) артерії є безпосереднім продовженням задніх відділів дорзальних аорт. Вони направляються на задню поверхню передньої черевної стінки, проходячи по черевній стеблинці, яка перетворюється потім в пупковий канатик, і розгалужується у ворсинках хоріона. Окиснена і збагачена поживними речовинами кров повертається до тіла зародка по двох жовткових венах, що впадають у венозний синус. Пізніше, на більшій відстані пупкові вени об’єднуються в одну судину.

Після народження здійснюється виключення плацентарного кола, бо втрачається зв’язок плоду з плацентою, і включаються в активну функцію судини легеневого кола.

Розгляду основних чинників, що характеризують цей процес, повинен передувати виклад фактів, які відтворюють ембріональний розвиток ряду великих артерій і вен.

У зародків хребетних утворюється шість пар анастомозів (шість пар дуг аорти), які з’єднують вентральну і дорзальну аорти. Оскільки ці артеріальні стовбури входять до складу зябрових дуг (розділ: ембріональний розвиток лиця, травної і дихальної системи), вони одержали також назву артеріальних зябрових дуг. Їх виникнення є одним із прикладів прояву рекапітуляції в процесі розвитку серцево-судинної системи.

Спочатку утворюється одна (перша) пара зябрових дуг, які виявляються розташованими в складі мандибулярних дуг.

Пізніше утворюється ще п’ять пар зябрових артерій, розташованих у кожній із зябрових дуг, що знаходяться каудальніше мандибулярної.

У тварин, які дихають зябрами, артеріальні дуги беруть участь в формуванні зябрового дихального апарату. У вищих хребетних, в тому числі ссавців, окремі зяброві дуги редукуються, інші ж перетворюються в судини, які не мають нічого спільного із зябровим диханням.

Дві перші пари зябрових артерій в ембріона шести тижнів редукуються. П’ята дуга рудиментарна, а інколи і зовсім відсутня. Таким чином, залишається третя, четверта і шоста пари анастомозів. Наведені нижче схеми (рис. 95 А, Б) ілюструють вентральні і дорзальні аорти і зяброві дуги, що їх з’єднують, до початку редукції їх 1-ї, 2-ї і 5-ї пар та після її завершення.

Із відділів вентральних аорт, що звільнились, що розташовані вище 3-ї пари анастомозів, утворюються зовнішні сонні артерії. Із 3-і пари і дорзальних аорт, що звільнились, формуються внутрішні сонні артерії.

Відповідно із ділянок вентральних аорт, що знаходяться між 3-ю і 4-ю парами анастомозів, розвиваються загальні сонні артерії. Перетворення 4-ї пари анастомозів не є симетричними. Зліва дуга сильно збільшується і утворює дугу аорти, а справа - початковий відділ правої підключичної артерії. Із ділянки правої вентральної аорти проксимальніше 4-ї дуги утворюється плечово-головний стовбур, від якого відходять права підключична і права загальна сонна артерії. Права частина шостої дуги редукується, а зліва із її ділянки, що розташована між дорзальною аортою і місцем відходженням легеневого стовбура, розвивається артеріальна (Боталова) протока, яка забезпечує у внутрішньоутробному періоді течію крові із легеневого кола в аорту.