Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Лімфатична система systema lymphaticum [systema lymphoideum] - Загальні відомості
Ланки лімфатичної системи - Лімфатичні судини

Лімфатичні судини, або лімфоносні vasa lymphatica приймають лімфу, яка утворюється у лімфатичних капілярах. Умовною межею м ж лімфатичним капіляром і лімфатичною судиною є місце розташування першого півмісяцевого кла- :ана. Лімфатичні судини складаються із окремих сегментів. Вони характеризуються наявністю перехватів, які відповідають розміщенню судинних клапанів і розширень між ними, що надає лімфатичним судинам вигляд намиста і забезпечує однонаправленнiсть лімфотечії. Клапани лімфатичних судин являють собою парні півмісяцевої форми складки (стулки) внутрішньої оболонки інтими або клапанного сегмента, які розташовані один проти одного (рис. 101 Б). В інтраорганних лімфатичних судинах клапани інколи мають не півмісяцеву форму, а нагадують діафрагму мікроскопа (О. О. Сушко). У товщу клапана проникають пучки сполучнотканинних волокон із зовнішньої оболонки лімфатичної судини. Сегмент лімфатичної судини між двома клапанами отримав назву лімфангіона (Н. Mislin, 1967; А. В Борисов, 1995)

Таким чином, лімфатичні судини у структурно-функціональному плані складаються із окремих структурних одиниць - лімфангіонів. Кожний лімфангіон - де «лімфатичне серце» вищих хребетних (О. О Сушко, 1966). Кількість клапанів лімфатичних судинах значно більша, ніж у венах. У підшкірних лімфатичних судинах нижньої кінцівки, від пальців до пахвинних лімфатичних вузлів, знаходиться 80-100 клапанів, а в поверхневих лімфатичних судинах верхньої кінцівки, від пальців до пахвових лімфатичних вузлів, - 60-80 клапанів (Р. Sappey) (приблизно по одному клапану на кожному сантиметрі). Наявність клапанів засвідчує той факт, що лімфотечія в лімфатичних судинах йде в одному напрямку ("закон провідності» Бартельса) Але цей закон дійсний не в усіх випадках. При патологічних станах лімфатичні судини внаслідок застою значно розширюються, пшикає недостатність клапанів, лімфа в таких випадках тече зворотнім шляхом. Цим можна пояснити ретроградні метастази злоякісних пухлин.

*Лімфатичні судини були відкриті Каспаром Азеллі (G.Aselli) 22 липня 1622 р. в Центрі нової культури (м Мілан)

Стінка дрібних лімфатичних судин утворена тонким шаром сполучної тканини та ендотелієм. У більш широких судинах, діаметр яких складає від 0,2 до 0,5 мм стінка утворена із трьох оболонок: внутрішньої (інтими), середньої (м’язової) та зовнішньої - сполучнотканинної.

В лімфатичних судинах нижніх кінцівок середня (м’язова) оболонка розвинена ліпше, ніж у судинах верхніх кінцівок, голови та шиї. У стінках великих лімфатичних судин знаходяться кровоносні судини, що здійснюють їх живлення, vasa vasorum lymphaticorum та нерви nn. vasorum lymphaticorum.

Лімфатичні судини поділяються на інтраорганні, які відводять лімфу із капілярних сіток, розміщених у складі органів, і екстраорганні, які відводять лімфу від органів у напрямку до лімфатичних вузлів.

Лімфатичні судини, які приносять лімфу до лімфатичних вузлів, називаються приносними лімфатичними судинами, vasa afferencia, а судини, що виходять із воріт лімфатичного вузла - виносні лімфатичні судини, vasa efferenda.

У деяких органах інтраорганні лімфатичні судини анастомозують між собою і утворюють широкопетлисті сплетення різноманітної архітектури. Лімфатичні судини, з’єднуючись між собою, утворюють лімфатичні протоки. Лімфатичні судини соми також поділяються на поверхневі і глибокі. Поверхневі лімфатичні судини розташовані під шкірою і супроводжують підшкірні вени і нерви. Глибокі лімфатичні судини проходять у складі судинно-нервових пучків.