Анатомія людини Частина 2 - К. А. Дюбенко А. К. Коломійцев Ю. Б. Чайковський 2008

Спеціальна частина
Нервова система, systema nervosum - Спеціальна частина
Головний мозок - Ембріогенез головного мозку - Міст

Міст головного мозку - це частина мозкового стовбура, яка входить до складу заднього мозку (metencephalon). Міст, pons, являє собою товстий білий вал (рис. 135 А, Б), розмірами 30x36x25 мм, що розташований між довгастим мозком і ніжками мозку, а з боків переходить в середні ніжки мозочка по умовній лінії linea trigeminofacialis, яка проходить між корінцями трійчастого та лицевого нервів.

Передня поверхня моста випукла і прилягає до основи черепа та схилу. На її поверхні, посередині, проходить основна борозна, sulcus basilaris, в який розміщується основна артерія, a. basilaris, що є джерелом кровопостачання моста головного мозку.

Задня поверхня моста звернена у порожнину четвертого шлуночка, її ззовні не видно (прикрита мозочком), вона утворює верхню частину ромбоподібної ямки, яка є дном четвертого шлуночка. До бокового відділу моста, там де стикаються міст, довгастий мозок і мозочок, прилягає простір, який називається мостомозочковим кутом, angulus cerebellopontinus. Мостомозочковий кут відкритий в задню черепну ямку. Спереду він обмежений павутинною оболонкою, яка не заходить у його глибину, а покриває медіальні відділи задньої поверхні піраміди і верхню поверхню яремного пагорба, завдяки чому у цій ділянці утворюється цистерна моста, cistema pontis lateralis, яка заповнена спинномозковою рідиною. По своїй формі вона нагадує сплющену неправильну піраміду, верхівка якої спрямована у бічну апертуру. У ділянці мостомозочкового кута розміщені корінці черепних нервів VII-X, XII пари, передня нижня мозочкова і лабіринтна артерія, та вени мозочка, які вливаються у кам’янистий синус. У ділянці мостомозочкового кута часто виникають різні патологічні явища: (невриноми VIII нерва, менінгіоми, холестиатоми, запальні процеси оболон та інше), тому знання топографії цієї ділянки набуває важливого значення у нейрохірургії (М. І. Шамаєв).

* Топографоанатомічно медіальна петля залягає у глибоких шарах стовбурової частини мозку на межі між базисом і тегментумом, у вигляді пластинки білої речовини, що утворена із нервових волокон, які беруть свій початок від ядерних утворень заднього канатика спинного мозку та чутливих ядер черепних нервів і закінчуються у зорово-горбовий ділянці.

Внутрішня будова моста

На фронтальних зрізах моста розрізняють: передню (вентральну) частину моста, pars anterior, та задню частину моста, pars dorsalis. Межею між ними є трапецієподібне тіло, corpus trapezoideum, яке утворене переважно відростками клітин переднього завиткового ядра, nucleus cochlearis anterior.

Рис. 138. Внутрішня будова моста (поперечний розріз на рівні ядер присінка) (за Rauber-Kopsch). Червоним кольором зображені клітинні утворення, а чорним - волокнисті утворення

Передня частина моста складається переважно із нервових волокон, між якими знаходяться численні скупчення сірої речовини ядра моста, nuclei роntis.

В цих ядрах закінчуються волокна кірково-мостового шляху та колатералі від пірамідних шляхів, що тут проходять. Від клітин ядер моста (які виконують функцію станцій переключення) відходять відростки і утворюють мосто-мозочковий шлях, волокна цього шляху переходять на протилежну сторону, являючи собою поперечні волокна моста, fibrae pontis transversae, які переходять у середні ніжки мозочка. По цих волокнах в кору мозочка передаються відомості про характер імпульсів, які ідуть по кортикобульбарних і кортикоспинальних трактах до нижче розташованих рухових нейронів

Задня частина моста (покришка моста) складається із сітчастого утвору довгастого мозку та стовбурових ядер черепних нервів (V, VI, VII, VIII). В середній ділянці задньої частини моста розміщене рухове ядро трійчастого нерва, nucl. motorius nervi trigeminalis, відростки клітин якого утворюють руховий корінець, останній підходить до жувальних м’язів і здійснює їх іннервацію Латеральніше від рухового ядра розміщене чутливе мостове ядро трійчастого нерва, nuсl. роntinus nervi trigeminalis, до якого підходять відростки від чутливих клітин трійчастого нерва. Ці відростки у складі чутливого корінця трійчастого нерва вступають у речовину моста на його межі з середньою ніжкою мозочка.

В сітчастому утворі задньої частини моста розміщене рухове ядро лицевого нерва, nucl. nervi facialis. Відростки клітин цього ядра утворюють внутрішньомозковий корінець, який має складний шлях. Вийшовши із сітчастого утвору, корінець розташовується на дні IV шлуночка, утворюючи коліно лицевого нерва, genu facialis, яке обмежує ядро відвідного нерва і далі прямує у ділянку мостомозочкового кута. Вийшовши із черепа, волокна лицевого нерва досягають мімічної мускулатури і здійснюють їх іннервацію. Ззаду від ядра лицевого нерва у сітчастому утворі знаходиться верхнє слиновидільне ядро, писі, salivarius superior, яке по природі є вегетативним (секреторним) належить проміжному нервові. Воно здійснює іннервацію під’язикової, підщелепної та слізної залоз. Ззовні від слиновидільного ядра знаходиться ядро одинокого шляху nuсl. traclus solitarii, а у нижньолатеральному відділі моста розміщені ядра присінковозавиткового нерва. У бокових відділах трапецієподібного тіла знаходиться ядро верхньої оливи, nuсl. olivarius superior. Відростки клітин (аксони) переднього і заднього завиткових ядер, nuсl. cochlearis anterior et писі, cochlearis posterior, та верхньої оливи моста приймають участь в утворенні латеральної слухової петлі, lemniscus acustici lateralis, яка є продовженням трапецієподібного тіла. Слухова петля закінчується на клітинах нижніх горбків пластинки покрівлі та клітинах медіального колінчастого тіла.

Біля середньої лінії дна IV шлуночка розміщене ядро відвідного нерва nuсl. n. abducentis, яке складається із рухових клітин. Корінець відвідного нерва виходить із мосту між його заднім краєм і пірамідою. В глибині від верхньої оливи над трапецієподібним тілом розміщена медіальна петля, lemniscus medialis, яка являє собою пучок волокон пропрюцептивної чутливості.

Біла речовина моста складається із поперечних волокон мосту, fibrae pontis transversae, і поздовжніх, fibrae pontis longitudinales. Поперечні складаються із мостомозочкових волокон, fibrae pontocerebellares, які ідуть від власних ядер моста до мозочка, волокон латеральної петлі та волокон деяких черепних нервів.

Поздовжні волокна утворені:

- кірково-спинномозковими, fibrae corticospinales;

- кірково-ядерними, fibrae corticonucleares;

- кірково ретикулярними, fibrae corticoreticulares;

- кірково-мостовим, fibrae corticopontinae, волокнами.

Таким чином, міст головного мозку відіграє важливе функціональне значення по-перше, в ньому розмішені стовбурові ядра черепних нервів (V, VI, VII, VІІІ пар), сітчастого утвору та моста. По друге, через міст проходять еферентні та аферентні шляхи, які здійснюють двосторонній зв'язок між головним і спинним мозком, що має життєво важливе значення для організму.