ЗООЛОГІЯ ХОРДОВИХ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Захаренко М.О. - 2015

РОЗДІЛ 4. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ TETRAPODA. НИЖЧІ НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ

Надклас об’єднує хребетних, які перейшли до життя на суші, в повітрі; деякі протягом всього життя, чи в окремі періоди тісно пов’язані з водою, і лише окремі групи повторно перейшли до життя у воді, втратили зв’язок із сушею, однак зберегли здатність дихати атмосферним повітрям (морські змії, китоподібні). Тварини рухаються на суші за допомогою парних - передніх і задніх - членистих кінцівок із шарнірним зчленуванням, рух яких забезпечується добре розвинутими м’язами. Інтенсифікується дихання; газообмін між організмом і середовищем відбувається за допомогою легень. У земноводних зябра є личинковим органом дихання; в плазунів, птахів і ссавців вони закладаються на ранніх стадіях ембріонального розвитку у вигляді зябрових щілин, які швидко редукуються. Виникає два кола кровообігу - легеневе і тулубове, які повністю розмежовуються лише у птахів та ссавців. Збільшуються відносні розміри головного мозку і відбувається диференціювання його відділів. Органи чуття пристосовані до роботи в повітряному середовищі. З’являються респіраторний і нюховий відділи носової порожнини, формується середнє вухо, утворюються повіки, змінюється форма кришталика ока; органи бічної лінії зникають, зберігаються вони лише в личинок та деяких дорослих земноводних.

До надкласу чотириногі входять чотири класи: земноводні, або амфібії - Amphibia, плазуни або рептилії - Reptilia, птахи - Aves та ссавці - Mammalia. Останні три класи об’єднуються в групу Amniota - первинноназемних хребетних тварин, зародки яких, завдяки спеціальним оболонкам, мають здатність розвиватися у повітряному середовищі. Вони відрізняються високим метаболізмом та інакшим типом водно-сольового обміну. Земноводні за характером розвитку особин подібні до риб і тому відносяться до групи Anamnia - первинноводних хребетних, яйця яких розвиваються у воді. Із яйця виходить водна личинка, яка шляхом метаморфозу перетворюється в дорослу тварину.

Птахи і ссавці здатні більш-менш постійно підтримувати відносно високу температуру тіла, тому їх відносять до теплокровних (гомойотермних, або ендотермних) тварин, які за цією ознакою відрізняються від пойкілотермних, або екзотермних, хребетних.