Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 4. ВІДДІЛ ЩЕЛЕПНОРОТІ, або ЕКТОБРАНХІАТИ, GNATHOSTOMATA, seu ECTОBRANCHIATA. НАДКЛАС Риби РІSCES

4.2. КЛАС КІСТКОВІ РИБИ OSTEICHTHYES

4.2.3. Систематика класу кісткових риб і характеристика представників окремих рядів

4.2.3.3. Група Костисті риби Teleostei

4.2.3.3.7. Надряд Перкоїдні Percomorpha

Для перкоїдних характерні гострі, колючі промені у плавцях. Черевні плавці розташовані під грудними або й перед ними. Луска переважно ктеноїдна - із зубцюватим вільним краєм. Плавальний міхур замкнутий; у частини видів редукований. Це - найбільший надряд: налічує близько 9 000 існуючих видів, 200-230 родин і 10 рядів.

Ряд Сонцевикоподібні Zeiformes. Приблизно 50 видів 3-6 родин.

У чорному морі зрідка трапляється розповсюджений у Північній Атлантиці сонцевик звичайний Zeus faber (рис. 4.52).

Рис. 4.52. Сонцевик звичайний Zeus faber

Ряд Колючкоподібні Gasterostei- formes. У багатьох видів цього ряду розвинений зовнішній панцир із кісткових пластинок; мають більш-менш витягнуте, іноді трубчасте рило. Близько 200 видів 9 родин переважно дрібних морських і прісноводних риб.

У представників родини колючкових Gasterosteidae перед спинним плавцем і в кожному черевному плавці є гострі міцні колючки. У наших водах звичайною є триголкова колючка Gasterosteus aculeatus, максимальна довжина якої становить 6-7 см. Для колючок характерна турбота про потомство. Навесні самець зі шматків рослин, скріплених слизом шкіри, будує гніздо, в яке кілька самок відкладають до 100 ікринок кожна. Самець охороняє гніздо, рухаючи плавцями, обновлює в ньому воду; певний час охороняє і молодь. Живляться колючки планктонними і донними безхребетними, поїдають ікру та молодь інших риб. Місцями вони дуже численні. У 80-х рр. минулого століття, одразу після завершення осушувальної меліорації, в окремих водотоках Полісся вагова частка колючок у рибних угрупованнях сягала 40-65% (у 2000 р. там же - 0,1-4%).

До родини голкових Syngnathidae належать морські голки та морські коники (раніше їх виділяли в окремий ряд пучкозябрових). Рило довге, трубкоподібне, з маленьким ротом на кінці; тіло вкрите кістковими пластинками (рис. 4.53). Черевних плавців немає. Живуть на мілководдях теплих і помірних морів, ховаючись у заростях водоростей або серед гілочок коралів; у деяких видів досконала мімікрія: тваринки не виділяються на тлі водоростей; здатні змінювати забарвлення залежно від характеру оточення. Деякі популяції морських голок живуть і у прісних водоймах. Живляться переважно планктонними рачками, втягуючи їх у трубчастий рот, як у піпетку, з відстані до 4 см; більші особини (деякі голки досягають 60 см довжини, коники - 20 см) полюють на молодь інших риб. Ікру відкладають у виводкову сумку на череві самця; газообмін зародків забезпечує густа сітка кровоносних судин слизової оболонки сумки.

Рис. 4.53. Морський коник Hippocampus punctulatus

Ряд Кефалеподібні Mugiliformes. Мають два спинних плавці, розділені проміжком; черевні плавці позаду грудних. Луска циклоїдна чи ктеноїдна. Близько 150 видів, розповсюджених у тропічних і помірних морях. Багато цінних промислових видів. Баракуди за зовнішнім виглядом схожі на щук - хижаки з великими гострими зубами, що полюють на зграйних риб і великих безхребетних. Велика баракуда Sphyraena barracuda сягає 2-3 м довжини і може нападати на людей. Різноманітні види кефалей (рід Mugil) мають торпедоподібне тіло, невеликий рот із дрібними зубами. Тримаються в прибережних водах і пригирлових ділянках морів, живлячись детритом, бентосними безхребетними. В Чорному морі звичайними є гостроніс Mugil saliens, сингіль Mugil auratus і лобан Mugil cephalus (рис. 4.54); у лиманах розводять далекосхідних піленгасів Mugil soiny.

Рис. 4.54. Лобан Mugil cephalus

Ряд Окунеподібні Perciformes. Це найбільший ряд костистих риб - понад 6 500 видів у складі 140-160 родин. Представники ряду живуть у прісних і морських водах; особливо велика розмаїтість видів у тропіках. Розміри - від 1-2 см завдовжки і масою 10-30 мг (деякі бички, шиндлерії та ін.) до 1-2 м та понад 100 кг; окремі види ще більші: меч-риба Xiphias gladius буває до 4-4,5 м завдовжки і масою 400500 кг, марлін Makaira nigricans - до 5 м і 700-900 кг.

Тунці, ставриди, вітрильники, меч-риби ведуть пелагічний спосіб життя, полюють на зграйних риб і можуть розвинути швидкість до 100-130 км/год. Інші пелагічні форми (наприклад, нототенії) живляться планктонними рачками. Окуні, судаки, рифові окуні підстерігають здобич із засідки або шукають її, повільно плаваючи. Багато бичків і морських собачок ховаються поміж каміння, підстерігають здобич, а зіркогляди закопуються у пісок, так що видно лише очі та язик-приманку. Деякі морські собачки, лабіринтові риби (наприклад, анабас і мулисті стрибуни) виповзають на берег і полюють на наземних безхребетних. Глибоководні види - хижаки; деякі, як хіазмод, здатні заковтувати здобич, більшу від нього самого. Є і рослиноїдні види (деякі морські собачки, риби-хірурги й ін.).

У причепових Echinoidea перший спинний плавець змістився на голову і перетворився на потужний присосок, яким вони прикріплюються до великих риб (іноді й до човнів та суден).

Забарвлення різноманітне, часто маскувальне (серед коралових рифів маскування можуть забезпечити яскраві плями і смуги) або застережне. Окремі види можуть змінювати забарвлення залежно від оточення (бички). Для частини видів характерна турбота про потомство. Бички відкладають ікру в порожні черепашки або в побудовані з камінчиків гнізда, інші риють нірки, будують гнізда з пухирців повітря (лабіринтові риби). Значна частка цихлових виношує ікру в ротовій порожнині. Трапляються і яйцеживородні види (бельдюги, живородки й ін.).

Багато видів окунеподібних мають важливе промислове значення. Із наших прісноводних риб слід згадати судака Lucioperca lucioperca й окуня Perca fluviatilis. На рисових полях тропіків вирощують тиляпій Tilapia sp. З морських окунеподібних промислове значення мають горбилеві Sciaenidae, ставридові Carangidae, ното- тенієві Nototheniidae, зубаткові Anarhichadidae, бичкові Gobiidae, скумбрієві Scombridae та ін. Багато видів яскраво забарвлених дрібних окунеподібних розводять в акваріумах (макроподи, півники, гурамі, скаляри й ін.).

Ряд Скорпеноподібні Scorpaeniformes. Понад тисяча видів переважно донних чи придонних морських риб. Мають під оком кісткову перемичку. Частина променів спинного, а іноді й інших плавців має глибокий жолоб, у якому міститься секреторна тканина, що виділяє отруту (такі отруйні залози є й у деяких окунеподібних, і у риб з інших рядів). Потрапляючи під час уколу об плавець у ранку, отрута викликає біль, у важких випадках - параліч і навіть смерть; використовується як захист від нападу інших риб.

Одні види - типові хижаки, що полюють із засідки; інші - живляться великими планктонними чи донними безхребетними. Багато видів - морські окуні, терпуги, вугільна риба, керчаки, бабц - мають промислове значення.

Прісноводні бабці з роду Cottus заселяють найшвидші ділянки гірських потоків, ховаючись від ворогів і течії під камінням. У витоках карпатських річок бабець строкатоногий Cottus poecilopus чисельністю й біомасою в кілька разів переважає усіх інших риб. Морський йорж, або скорпена, Scorpaena porcus - звична здобич підводних мисливців у Чорному морі (рис. 4.55); цікавий також періодичною линькою усього шкірного покриву, чого в інших риб не буває.

Рис. 4.55. Скорпена, або морський йорж, Scorpaena porcus

Ряд Камбалоподібні Pleuronectiformes. У складі ряду - 500 видів донних риб із семи родин. Тіло сплющене з боків, облямоване спинним і анальним плавцями; обидва ока у дорослих риб розташовані на одному боці голови. Спідній бік тіла світлий, горішній - забарвлений; залежно від кольору ґрунту, багато камбал здатні швидко змінювати забарвлення, ставати непомітними на дні (рис. 4.56).

Рис. 4.56. Морська камбала Pleuronectes platessa на гравійному ґрунті

Живляться рибою і донними безхребетними. У більшості видів ікра пелагічна: спливає у верхні шари води й там розвивається. Личинки мають симетричну будову. Одна з найбільших камбал - палтус Hippoglossus hip- poglossus - росте до 300 кг і 4,5 м. Багато видів мають важливе промислове значення. У Чорному морі трапляється калкан Scophthalmus maeoticus; у Дніпрі та інших великих ріках - річкова камбала, або глось, Platichthys flesus.

Ряд Скалозубоподібні Tetraodon- tiformes. Налічує 10 родин і близько 300-350 видів риб, що населяють прибережні води тропіків і субтропіків; деякі види живуть у прісній воді (р. Ніл, оз. Чад). Передщелепні й верхньощелепні кістки зростаються одна з одною (тому цих риб часто називають зрослощелепними). Зуби зростаються також, утворюючи ріжучі пластинки. Рот маленький. У частини видів є виріст кишечника, який риба може заповнювати водою або повітрям, роздуваючи тіло. Луска набуває вигляду шипуватих або гладких пластин, тісно з’єднаних між собою або ж розрізнених (козубеньки Kentrocapros, риби-їжаки Diodon) (рис. 4.57).

Рис. 4.57. Риба-їжак Diodon holacanthus (А) і колючий кентрокапрос Kentrocapros aculeatus (Б)

Трапляються види з голою шкірою. Більшість - завдовжки 10-40 см, але окремі види сягають величезних розмірів. Так, пелагічна місяць-рибаMola mola буває завдовжки понад 3 м і масою близько 1,5 т; живляться різноманітними пелагічними тваринами. Багато видів ряду веде придонний спосіб життя. Потужний щелепний апарат дає їм змогу розгризати і роздушувати черепашки молюсків, обкушувати гілочки коралів і «вигризати» з них живих поліпів, їжаків і морських зірок. Деякі види рослиноїдні. Ікра, молоки, печінка, кров, а у частини видів шкіра і навіть м’ясо містять отруйні речовини гормональної природи, що викликають тяжкі харчові отруєння. Попри це, деякі види місцями населення використовує в їжу.