ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA)

ПІДТИП БЕЗПОЯСКОВІ (ACLITEIJATA)

КЛАС МІЗОСТОМІДИ (MYZOSTOMIDA)

Невелика група ектопаразитів голкошкірих (морських лілій, зірок й офіур), що мають спрощену будову через паразитичний спосіб життя. Довжина тіла становить кілька міліметрів.

Будова. Тіло сплющене, дископодібне або округле (рис. 177). Передній кінець з глоткою втягнений у шкірну кишеню, з якої він може вивертатися назовні. Кільчастість непомітна, але є чотири-п'ять пар нерозгалужених параподій зі щетинками, в деяких видів є численні бічні щупальця.

Рис. 177. Будова Myzostomum elegans (з Гартвіха): а - загальний вигляд самця із черевного боку; б -схема будови; в - нервова система:

1 - отвір, через який висувається передній кінець тіла; 2 - бічні щупальця; З - параподії; 4 - бічні органи; 5 - анус; 6 - чоловічий статевий отвір; 7 - рот; 8 - глотка; 9 - гілки кишечнику; 10 - клоака; 11 - розгалуження целома;

12 - надглотковий ганглій; 13 - злиті черевні стовбури; 14 - нерви до параподій

Шкірно-м'язовий мішок має звичайну для кільчаків будову. Порожнина тіла. Целом непочленований, але утворює розгалужені вирости, має одну або кілька пар целомодуктів.

Травна система. Рот веде в м'язисту глотку, якою паразит всмоктує поживні речовини з тіла хазяїна. Середня кишка має від двох до 13 пар бічних відгалужень, де ці речовини накопичуються. Задня кишка утворює розширення - клоаку, куди відкриваються целомодукти.

Кровоносна система відсутня.

Нервова система складається з простого за будовою ганглія, пов'язаного з двома зближеними черевними стовбурами, останні з'єднуються 10 поперечними комісурами. У представників роду Myzostomum черевні стовбури різко вкорочені й втратили метамерність, перетворившись на суцільну масу, від якої відходять 10 пар нервів (рис. 177, в).

Статева система. Мізостоміди є роздільностатевими, самці мають сім'яники й копулятивний орган, яким вони пробивають покриви тіла самки та впорскують сперму під її шкіру. Яєчники самок (одна-дві пари) розташовані в целомічному епітелії. Зрілі яйця потрапляють

у целом, де відбувається запліднення, а потім через целомодукти та клоаку виводяться назовні.

Розмноження. З яйця виходить трохофора; наступна стадія - метатрохофора - має п'ять війчастих кілець; згодом вона перетворюється на молодого черва.

Раніше мізостомід розлядали як видозмінених унаслідок переходу до паразитизму поліхет й надавали їм ранг підкласу у складі класу Polychaeta. Проте результати молекулярно-генетичних аналізів заперечують їхню спорідненість з поліхетами.