ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA)

ПІДТИП ПОЯСКОВІ (CLITELLATA)

КЛАС П'ЯВКИ (HIRUDINEA)

ПІДКЛАС СПРАВЖНІ П'ЯВКИ (EUHIRUDINEA)

Справжні п'явки не мають щетинок, передній присосок добре розвинений; целом має вигляд системи лакун, які частково або повністю заміщують кровоносну систему.

До цього підкласу належать два ряди.

Ряд Хоботні п'явки (Rhynchobdellea) - це виключно водні організми, невеличкі, 5-30 мм завдовжки, зрідка до 80 мм. Це хижаки або паразити риб, птахів, черепах, жаб, молюсків і ракоподібних. Вони мають хобот, яким пробивають покриви тварин. Для багатьох видів характерним є піклування про нащадків: яйця прикріплюються до їхнього черевного боку, і саме тут розвивається молодь, яку доросла особина деякий час охороняє (рис. 189).

Рис. 189. Черепашача п'явка Haementeria costata із черевного боку (видно прикріплені зародки п'явок) (з Догеля)

В Україні й країнах Середземномор'я дуже поширена черепашача п'явка (Haementeria costata), що має широке, дуже сплющене тіло (рис. 189). Вона паразитує на болотяних черепахах, але може живитися кров'ю птахів і навіть людини. Види роду Glossiphonia нападають на м'якунів, личинок комах та інколи на інших п'явок. Пташині п'явки (Protoclepsis) проникають у ротову порожнину й трахею водоплавних птахів, де ссуть кров. Вони можуть спричиняти масову загибель птахів, особливо молоді. Види роду Piscicola, або риб'ячі п'явки, відрізняються дуже вузьким видовженим тілом і великим заднім присоском (рис. 184, г), живляться кров'ю риб.

Ряд Безхоботні п'явки (Arhynchobdellea) паразитують лише на хребетних тваринах або ж є хижаками. У них відсутній хобот, натомість у ротовій порожнині розвинені щелепи. Це досить великі п'явки 30-250 мм завдовжки. Серед них є прісноводні й наземні форми. Найвідоміша серед них медична п'явка (Hirudo medicinalis) довжиною до 120 мм (рис. 184, д). Спинна поверхня є темною, з поздовжніми коричневими або червоними смугами й метамерно розташованими чорними плямами. Щелепи та слинні залози є добре розвиненими. Живе вона у стоячих чистих водоймах і гине в жорсткій чи брудній воді. Живиться виключно кров'ю. Широко застосовується в медицині. Унаслідок вилову та забруднення місць проживання чисельність її різко скоротилась. Вид занесено до Червоної Книги України. В Україні також поширена велика несгіравжньокінська п'явка (Haemopis sanqisuga) довжиною до 150 мм. Живе вона в неглибоких водоймах, у прибережній зоні озер і річок, поїдає молюсків, пуголовків, мальків риб. Кров не ссе.

У країнах Середземномор'я, на Близькому та Середньому Сході у водоймах зустрічається кровосисна п'явка - кінська, або нільська (Limnatis nilotica). Коли людина або тварина п’ють воду, вона може проникати в ротову порожнину, ніс, гортань або глотку, де і ссе кров. Відомі випадки великих втрат крові й навіть загибелі, якщо п'явки закупорюють дихальні шляхи. У вологих тропічних лісах поширені невеликі за розмірами (20-40 мм) наземні кровосисні п’явки (рід Haemadipsa та ін.), які заповзають на дерева й кущі й падають звідти на теплокровних, у тому числі й людину. Годувальників вони знаходять за допомогою гострого нюху. У горах Європи (Австрія, Чорногорія) знайдено два види наземних п'явок з роду Xerobdella. Вважають, що вони живляться кров'ю саламандр.

Серед безхоботних є глоткові п'явки, які мають редуковані щелепи й живляться дрібними тваринами. В Україні поширеними є кілька видів малих несправжньокінських п'явок з роду Herpobdella; в Карпатах живе ендемічний вид Н. monostricta. Одна з найбільших глоткових п'явок Trocheta subviridis (довжиною до 250 мм) є досить численною у плавнях Дністра. Інша велика п'явка Fadegenobdella quinqueannulata (до 140 мм) до недавнього часу була звичайною в пересихаючих водоймах Чернігівщини, Харківщини та Дніпропетровщини, але через знищення місць проживання вона стала рідкісною й потребує охорони.

Серед п'явок є справжні ектопаразити, що живуть упродовж усього життя на хребетних, переважно рибах, і лише для розмноження залишають тіло хазяїна (Acanthobdella, Piscicola тощо). Інша група - кровососи, вони нападають на хребетних лише для живлення (Hirudo, наземні п'явки). Нарешті, частина п'явок - хижаки, що живляться дрібними безхребетними (Haemopis тощо).

Практичне значення п'явок зумовлено перш за все використанням їх у медицині. Секрет слинних залоз медичної п'явки, крім гірудину, про який вже згадувалось, має також речовину, що розширює капіляри. Здавна й дотепер медичних п'явок застосовують при гіпертонії, крововиливах у мозок, тромбофлебіті. На різні частини тіла прикладають п'явок, які висисають значну кількість крові, знижуючи кров'яний тиск і розширюючи судини, що поліпшує кровообіг. Останнім часом медичних п'явок почали вирощувати у штучних умовах.

У Франції та деяких інших країнах п'явок вигодовують на гусях, потім смажать і вживають в їжу як делікатес.

Риб'ячі п'явки завдають досить значної шкоди риборозплідникам, пташині - свійським водоплавним птахам у місцях вигулу, а кровосисні п'явки - скотарству й самій людині, особливо у тропіках. В Україні шкода від п'явок незначна.