ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008
ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)
РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ
ПІДРОЗДІЛ СПІРАЛЬНІ (SPIRALIA)
ТИП М'ЯКУНИ (MOLLUSCA)
КЛАС БЕЗПАНЦИРНІ (APLACOPHORA)
До цього класу належать виключно морські бентосні тварини, поширені в усіх морях земної кулі від Арктики до Антарктиди на різних глибинах - від літоралі до найбільших глибин Світового океану (близько 9 тис. м). Вони живуть серед колоній гідроїдних і коралових полі пів, деякі з них зариваються в мул. Усього відомо близько 150 видів, у Чорному морі - сім.
Безпанцирні не мають черепашки. За зовнішнім виглядом вони дуже відрізняються від інших м'якунів, тому довгий час цих тварин відносили то до червів, то до голкошкірих, і лише на основі дослідження особливостей внутрішньої будови було виявлено їхню належність до м'якунів.
Будова. Переважно дрібні червоподібні організми, від 0,3 до 3 см завдожки, найбільші з них досягають 30 см. їхнє білатеральносиметричне тіло циліндричне, сильно витягнуте в довжину, без характерного для м'якунів поділу на голову, тулуб та ногу (рис. 209). На черевному боці, на місці ноги в частини безпанцирних (підклас Solenogastres) є поздовжня, висталена війчастим епітелієм борозенка (звідси й їхня
назва - борозенчасточереві). У борозенці міститься вузький кіль, також вкритий війчастим епітелієм, що є видозміненою ногою.
Рис. 209. Безпанцирні (з Властова й Матьокіна):
а - Chaetoderma nitidulum (підклас Caudofoveata); б - Neomenia carinata; в, г - Rhopalomenia aglaopheniae та Myzomenia sp. (підклас Solenogastres), відповідно, на колоніях гідроїдних поліпів:
1 - зябра; 2 - рот; 3 - черевна борозенка
Покриви. Зовні тіло вкрите кутикулою із численними вапняковими шипами та лусочками, гострими або притупленими.
Шкірно-м'язовий мішок має добре розвинену мускулатуру. Безпанцирні - більш рухливі тварини, ніж хітони, вони повзають серед гілок колоній кишковопорожнинних, рідше - зариваються в мул, спираючись на шипи своєї шкіри.
Целом безпанцирних - єдина порожнина, яка складається з двох частин: передньої - статевої та задньої - перикардіальної з однією парою целомодуктів, які виводять статеві продукти (рис. 210).
Рис. 210. Схема будови целома Rhopalomenia acuminate (з Беклемішева):
1 - статевий відділ целома; 2 - перикардій; З - сім'яприймач; 4 - клоака; 5 - целомодукт
Травна система. Кишечник короткий, має вигляд прямої трубки зі слабо розвиненою радулою, в деяких видів радула відсутня. Печінка мало диференційована. Безпанцирні живляться, в основному, тваринною їжею: види, що мешкають на колоніях гідроїдних поліпів і восьмипроменевих коралів, об'їдають поліпів і ценосарк, а ті, що живуть у ґрунті, - в основному детритофаги та мікрофаги (живляться форамініферами, радіоляріями, дрібними ракоподібними).
Органи виділення відсутні, їхню функцію виконує кишечник.
Кровоносна система має дуже просту будову. Безпанцирні мають серце, яке складається з одного шлуночка, оточеного перикардієм; передсердь немає. Справжні кровоносні судини відсутні, кров тече по синусах і лакунах.
Дихання в більшості безпанцирних відбувається через покриви тіла.
У деяких видів у клоаці утворюються складки шкіри, які функціонують як зябра, а у представників родини Chaetodermatidae є навіть пара маленьких ктенідіїв.
Нервова система за типом будови подібна до такої хітонів, але на відміну від останніх у соленогастрів добре розвинені церебральні ганглії (рис. 211).
Рис. 211. Центральна нервова система безпанцирних (з Беклемішева):
1 - церебральні ганглії; 2 - плевровісцеральні стовбури; 3 - педальні стовбури; 4 - задня комісура педальних і плевровісцеральних стовбурів; 5 - педальні комісури; 6 передні педальні ганглії; 7 - сублінгвальні ганглії; 8 - бічні ганглії
Органи чуття відсутні, є лише розсіяні по всьому тілу чутливі папіли та окремі чутливі клітини у шкірному епітелії. Останнім часом у деяких видів знайдено орган рівноваги - статоцист.
Статева система. Більшість безпанцирних - гермафродити, хоч зустрічаються й роздільностатеві види, наприклад, роду Chaetoderma.
Гонади бувають парні або одна непарна; вивідні протоки (яйце- чи сім'япроводи) завжди парні, але в деяких видів їхні кінці можуть зливатися. Протоки відкриваються у клоаку на задньому кінці тіла. Копулятивних органів немає.
Розмноження. Запліднення зовнішнє. Розвиток відбувається з метаморфозом. Личинка - трохофора, яка рівномірно росте, видовжується й поступово набуває червоподібної форми (рис. 212).
Рис. 212. Метаморфоз безпанцирних
(з Іванової Казас): а - трохофора; б, в - більш пізні личинкові стадії Epimenia verrucosa; г-личинка Муrоmеnіа:
1 - прототрох; 2 - рот; З - черевна борозенка; 4 - телотрох; 5 - залишки епісфери; 6 - вапнякові щитки
Клас Aplacophora поділяється на два підкласи: більш багатий на види Ямкохвості (Caudofoveata) та Борозенчасточереві (Solenogastres). В останніх черевна борозенка добре розвинена, у Caudofoveata вона або відсутня, або невеличка, розміщується на задньому кінці тіла, утворюючи ямку, в якій у деяких видів є пара ктенідіїв.
У північних морях на глибині 30-80 м поширений вид Chaetoderma nitidulum (рис. 209) до 8 см завдовжки; більш глибоководні Рrоnеоmеnіа sluiteri довжиною 14 см та Р. thulensisдовжиною 2 см зустрічаються на глибинах від 100 до 150 м.