ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ДЖГУТИКОВІ

ТИП БАГАТОДЖГУТИКОВІ (POLYMASTIGOTA)

КЛАС ДИПЛОМОНАДЕЇ (DIPLOMONADEA)

Клас об'єднує близько 70 видів, які мають всесвітнє поширення; серед них переважають ендопаразити тварин і людини.

Будова. Клітини дипломонадей є дрібними - не більше 20 мкм у довжину. Специфічною ознакою дипломонадей є будова опорно-рухового апарату - каріомастигонта, до якого входять один-чотири джгутики з Їхніми кінетосолюми й системою джгутикових корінців, а також ядро. Живляться вони шляхом фаго- та піноцитозу.

Головною ознакою дипломонад є двобічна симетрія, яка зумовлена наявністю в одній клітині двох ядер і двох комплектів органел каріомастигонта.

Тіло є опуклим зі спинного боку й пласким - із черевного. Уздовж центральної осі тіла на черевному боці проходить заглиблення - жолобок, в якому розмішується пара центральних джгутиків. У видів роду Lamblio (рис. 13) більшу частину поверхні черевного боку займає присисний диск, за допомогою якого паразит прикріплюється до мікроворсинок кишечнику людини. Присисний диск має вигляд округлої заглибини, оточеної опорними мікротрубочками.

Більшість дипломонад має вісім (чотири пари) джгутиків, які беруть початок від двох комплексів кінетосом, розташованих симетрично ближче до переднього кінця тіла. Джгутики починаються аксонемами, які проходять всередині цитоплазми. Найдовші аксонеми має пара задніх джгутиків, що відходять від заднього кінця клітини; вони тягнуться по її центру від переднього кінця до заднього й добре помітні у світловому мікроскопі.

Більшість видів дипломонад мають два симетрично розташовані на задньому кінці тіла цитостоми, через які здійснюється фагоцитоз.

Клас Дипломонадеї поділяється на два підкласи: Ретромонади (Retromonadia) та Дипломонади (Diplomonadia). До першого підкласу належать симбіонти травного тракту багатьох безхребетних і всіх груп хребетних тварин. Це дуже дрібні (20-25 мкм) одноядерні дво- чотириджгутикові організми.

До підкласу Дипломонади належать паразити хребетних тварин і людини. Це дрібні джгутикові (5-20 мкм) грушоподібної або овальної форми із заокругленим переднім і загостреним заднім кінцем.

Рис. 13. Lamblia intestinalis (з Полянського): а - вигляд збоку; б - вигляд із черевного боку; в - лямблія на поверхні епітеліальної клітини:

1 - джгутики; 2 — кінетосоми; 3 - присисний диск; 4 - ядро; 5 - парабазальне тіло; 6 - жолобок із центральними джгутиками

Найвідомішим серед дипломонад є вид лямблія (Lamblia intestinalis), яка паразитує у дванадцятипалій кишці та жовчних протоках людини й викликає таке захворювання, як лямбліоз. Лямблії не мають цитостомів; воші живляться рідкою їжею шляхом піноцитозу, який відбувається переважно через опуклу поверхню тіла. Розмножуючись у величезній кількості, лямблії пошкоджують епітелій кишечнику, блокують процеси всмоктування й спричинюють розлад травлення. Зараження хазяїв відбувається при споживанні їжі чи води, забрудненої цистами.