ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ДЖГУТИКОВІ

ТИП БАГАТОДЖГУТИКОВІ (POLYMASTIGOTA)

КЛАС ПАРАБАЗАЛІЇ (PARABASALEA)

Парабазалії - коменсали та паразити тварин і людини. Відомо більше 300 видів.

Будова. Специфічність класу визначає особливий парабазальний комплекс органел, який включає апарат Гольджі та парабазальні філаменти, пов'язані з кінетосомами джгутиків. Джгутики (у різних видів від одного до кількох десятків тисяч) відходять від переднього кінця тіла. Парабазалії мають особливу органелу - аксостиль, яка складається із численних мікротрубочок й виконує роль опорного елементу клітини, закріплюючи в ній ядро. Аксостиль може бути один, а може їх бути багато. Єдине ядро міститься в передній частині клітини і з'єднане з аксостилем. Складний каріомастигонт парабазалій включає кінетосоми, корінцеву систему джгутиків, аксостиль та ядро. Розмножуються парабазалії нестатево.

Парабазалії живуть виключно в інших організмах, деякі з них є рудниками тяжких хвороб. До класу входять два ряди.

Ряд Трихомонади (Trichomonadida) об'єднує коменсалів і паразитів кишечнику та інших внутрішніх органів хребетних тварин і людини. На передньому кінці клітини розташовані чотири-п'ять джгутиків, з яких один спрямований назад й утворює з пелікулою ундулюючу мембрану, решта джгутиків є вільними (рис. 14). Під оболонкою клітини міститься особлива органела - коста, яка складається з мікротрубочок і є опорою для ундулюючої мембрани, а всередині клітини, вздовж її осі розташований трубчастий опорний утвір - аксостиль.

Рис. 14. Trichomonas termopsidis (із Хаусмана):

1 - ундулююча мембрана; 2 - джгутик; 3 - ядро; 4 - коста; 5 - парабазальний філамент; 6 - аксостиль

У людини зустрічаються Trichomonas vaginalis (паразит сечостатевої системи, який викликає запальні процеси) та Pentatrichomonas hominis (паразит кишечнику). У статевій системі великої рогатої худоби паразитує Ttritrichomonas foetus, який викликає безпліддя або викидень зародка.

До ряду Багатоджгутикові (Hypermastigida) належать мутуалісти кишечнику комах (термітів і рослиноїдних тарганів), які живляться деревиною. Вони мають багато джгутиків, які або зібрані на передньому кінці клітини, або вкривають усю її поверхню (рис. 15).

Єдине ядро розміщується ближче до переднього кінця клітини, є один або кілька аксостилів. Багатоджгутикові захоплюють шматочки деревини за допомогою псевдоподій. Маса багатоджгутикових може становити третину маси комахи-хазяїна.

Багатоджгутикові синтезують фермент целюлазу, який розкладає целюлозу, тоді як комахи цього ферменту не виробляють або ж виробляють недостатньо. Джгутикові споживають лише частину продуктів розкладу целюлози, решта йде на живлення хазяїна. Личинки термітів поїдають послід дорослих комах і таким чином заражаються симбіонтами. Одним із представників цього ряду є Teratonympha mirabilis (рис. 15, а).

Рис. 15. Багатоджгутикові з кишечнику термітів (з Полянського): а - Teratonympha mirabilis; б - Rhynchonympha tarda:

1 - парабазальні тіла; 2 - джгутики; 3 - зовнішній капелюшок; 4 - ядро;

5 - джгутикові стрічки; 6 - аксостилі; 7 - травні ваколі зі шматочками деревини